Мохначка
| село Мохначка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Корнинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1540 |
| Населення | 487 |
| Площа | 2,834 км² |
| Густота населення | 171,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13518 |
| Телефонний код | +380 4137 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′35″ пн. ш. 29°38′01″ сх. д. / 50.05972° пн. ш. 29.63361° сх. д.Координати: 50°03′35″ пн. ш. 29°38′01″ сх. д. / 50.05972° пн. ш. 29.63361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
183 м |
| Водойми | річка Ірпінь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13517, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Білки, вул. Птіцина, 3 |
| Карта | |
  Мохначка | |
 Мохначка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мохначка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 487 осіб.
Село входить до складу Білківської сільської ради. Розташоване за 30 км від районною центру смт. Попільня, за 3 км від залізничного зупинного пункту Ставище, неподалік річок Ірпінь та Унава.
Площа населеною пункту — 283 .4 га. Населення — 430 осіб. Кількість дворів — 163 .
Назву село одержало від місцевого іменування лісу, на межі якого знаходиться село, старі жителі досі зрідка згадують цю назву — Мохнач. За іншою версією село отримало назві від того, що було засновано біля струмка, де все поросло мохом.
Історія[ред. | ред. код]
Відомо, що село Білки (по-іншому називалося Мохначка), разом з селами Веприком та Островом на Ірпені, князь Київський Олелько Володимирович надав своєму слузі Олехну Юхновичу. Маєтності останнього над Ірпенем, Здвижем, Тетеревом і Росавою, як посаг на весіллі його дочки Оришки, переходять у володіння сім'ї Проскур-Сущанських.
В 1483 році Київ зазнав жорстокої кримсько-татарської навали, яка надовго спустошила землі Західної Наддніпрянщини. Лише з плином часу, орієнтовно на початку XVI століття, переселенці з Полісся почали знову освоювати обидва береги Ірпені, і на протилежному березі від знищених Білок осіло одразу кілька сімей, які дали початок поселенню, яке називається Корнин.
1618 року Лаврин Лозка підтвердив у королівському суді три листи на право власності своїх володінь. В одному з них ішлося про маєток, який складався із сіл Білка, Мохнач, Веприки, Острови, що лежать над Ірпенем та Унавою («Руська (Волинська) метрика», Книга 21, № 71)
У 1838 поміщик П. Хоєцький купив село Мохначка. Але цього ж року віддав село в заставу В.Абрамовичу. Через короткий час він став повноправним власником Мочначки. Після смерті В. Абрамовича, у 1850 село переходить його сину Северину.
У 1875 в селі сталася велика пожежа, у результаті якої згоріло 27 селянських будинків.
У 1884 в Мохначці було споруджено Троїцьку церкву.
У 1890 пожежа знову знищила 18 селянських дворів.
До 1900 в селі школи не було. У 1900 в селі на громадські кошти було збудовано невелике приміщення школи і організовано церковнопарафіяльну школу.
Із встановленням радянської окупації церковнопарафіяльну школу було реорганізовано у чотирирічну трудову школу. Завідувачем школи працював Ю. Г. Шматок. На початку 1931 р. школу реорганізовано у семирічну.
У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі було засновано колгосп «Нове життя».
В роки Голодомору (1932—1933 рр.) у селі померло близько 950—1000 осіб. У лісі та 200 метрів від села встановлено пам'ятний хрест на місці масового поховання померлих від голоду.
Під час німецько-радянської війни 1941—1945 через Мохначку деякий час проходила лінія фронту. У селі одна із вулиць названа на честь Героя Радянською Союзу В. Ф. Карлова, командири 163-ї стрілецької дивізії яка визволяла село. У пам'ять про загиблих на війні односельчан було встановлено Обеліск Слави, на якому викарбувано слова: «Вічна слава односельчанам, які полягли в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. В пам'ять від мешканців села Мохначки». На обеліску також написано імена 125 загиблих на війні односельчан.
Після війни було організовано перепоховання в Братську могилу всіх бійців які загинули визволяючи село, тут же встановлено пам'ятник Невідомому солдату.
1 січня 1961 р. розпочалося навчання в новому двоповерховому приміщенні школи.
У 1966 р. збудовано сільський Будинок культури, у якому розміщено сільську бібліотеку.
У 1923—69 роках — адміністративний центр Мохнацької сільської ради[1].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Смільський Михайло Іванович (1920—1990) — Герой Радянського Союзу.
- Швець Микола Якович (1935) — український юрист, член-кореспондент Академії правових наук України.
- Талалаєвський Матвій Аронович (1908—1978) — письменник і перекладач.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 163. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 січня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Мохначка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Український Генеалогічний Форум [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Мохначка
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||