Немирівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немирівська волость
Центр Немирів
Площа 22 884 (1886)
Населення 19 238 осіб (1886)
Густота 77 осіб / км²
Наступники Немирівський район

Немирівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Брацлавського повіту Подільської губернії з центром у містечку Немирів.

Станом на 1885 рік складалася з 22 поселень, 15 сільських громад. Населення — 19 238 осіб (9346 чоловічої статі та 9892 — жіночої), 1665 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10780 5427
Приватної власності 10933 7450
Іншої власності 1171 994
Загалом 22884 13871

Основні поселення волості:

  • Немирів — колишнє власницьке містечко при річках Яськів і Муша за 17 верст від повітового міста, 696 осіб, 78 дворових господарств, 2 православні церкви, костел, кірха, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, мечеть, гімназія, поштова станція, постоялий будинок, гостинний двір, 2 водяних млини, винокурний завод, базари по неділях, середах й п'ятницях. За 1½ версти — Миколаївський жіночий монастир із 3 православними церквами та цегельних заводом.
  • Байраківка (Вербки) — колишнє власницьке село, 843 особи, 134 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок.
  • Боблів — колишнє власницьке село, 827 осіб, 128 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
  • Бушинка — колишнє власницьке село, 915 осіб, 128 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Великий Лієв (Кулдаї) — колишнє власницьке село, 649 осіб, 108 дворових господарств, 2 постоялих будинки.
  • Вовчок — колишнє власницьке село при річці Вовчок, 73 особи, православна церква, постоялий будинок.
  • Головеньки — колишнє власницьке село, 1156 осіб, 186 дворових господарств, постоялий будинок.
  • Гунька (Бондури, Тури) — колишнє власницьке село, 513 осіб, 75 дворових господарства.
  • Дубочок (Маслівка) — колишнє власницьке село, 578 осіб, 83 дворових господарств, постоялий будинок.
  • Зарудинці — колишнє власницьке село, 260 осіб, 42 дворових господарств, православна церква.
  • Кароліна — колишнє власницьке село при річці Княжа, 200 осіб, 36 дворових господарств, постоялий будинок, винокурний завод.
  • Медвежа — колишнє власницьке село, 687 осіб, 99 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
  • Мухівці — колишнє власницьке село, 1166 осіб, 152 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Язвинка — колишнє власницьке село, 706 осіб, 120 дворових господарств, постоялий будинок.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]