Ниркова недостатність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ниркова недостатність |
||
| МКХ-10 | 17-19 | |
|---|---|---|
| МКХ-9 | 584
-585 |
|
| DiseasesDB | 26060 | |
| MeSH | C12.777.419.780.500 | |
Ниркова недостатність (уремія) — патологічний синдром, що викликається різними причинами та проявляється раптовими та прогресуючими порушеннями функцій нирок з явищами олігоанурії, азотемії, розладів водно-електролітного балансу.
Зміст |
Етіологія і патогенез [ред.]
Причини:
- порушення ниркової гемодинаміки (шок, колапс та ін.)
- різні екзогенні інтоксикації (отруєння сулемою, чотирьоххлористим вуглецем, дихлоретаном, сполуками вісмута, миш'яка, отруйними грибами, укуси змій та ін.)
- алергійно-токсичні впливи (сульфаніламідні препарати, антибіотики, рентгеноконтрасні речовини та ін.)
- різні інфекційні хвороби (геморагічна лихоманка, лептоспіроз та ін.)
- гострі захворювання нирок
- обструкція сечових шляхів
- ускладнення еклампсії та інших захворювань.
Виділяють дві основні клінічні форми: гостру та хронічну.
При всіх цих формах розвивається некронефроз, тобто некроз епітелію канальців, набряк та клітковинна інфільтрація інтерстиціальної тканини, пошкодження капілярів нирок.
Визначають чотири періоди розвитку синдрому:
- початковий — клініка визначається причиною, що викликала ураження нирок
- олігоанурічний — проявляється різким зниженням добового діурезу
- відновлення діурезу
- фаза початкового діурезу
- фаза поліурії
- одужання — починається з моменту зникнення гіперазотемії.
Лікування [ред.]
Усунення причин, що сприяють виникненню недостатності та можливо швидкому відновленню діурезу, корекції гомеостазу. При недостатності, що розвивається, основним методом лікування є гемодіаліз.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів:Картя молдовеняске, 1986.
