Обговорення:Марія Фішер-Слиж

Статтю «Марія Фішер-Слиж» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу «Пишемо про благодійність». Від розміру та якості вмісту цієї статті станом на 29 січня залежить остаточний бал конкурсанта, який її створив чи доповнив. Долучайтеся до конкурсу написанням та покращенням статей із запропонованого списку!

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 23 березня 2012 року.

Ця стаття була кандидатом на позбавлення статусу доброї. Статус було залишено. Пояснення причин і відповідне обговорення ви можете знайти на сторінці Вікіпедія:Кандидати у добрі статті/Позбавлення статусу/Марія Фішер-Слиж. Повторне виставлення статті на позбавлення статусу без ґрунтовних підстав для перегляду попереднього рішення може вважатися порушенням ВП:НДА.

Щодо розділу Канадсько-Українські бібліотечні центри

• Перше. Як голова Донецького обласного Товариства української мови ще на початку 1990-х років я займався разом з Товариством Приятелів Руху (Канадське товариство приятелів України) підшуковуванням приміщення і подальшою опікою Донецьким Канадсько-Українським бібліотечним Центром. Був на його відкритті. Всі справи координував Горлач Степан Андрійович, були і інші його колеги з Товариства Приятелів Руху. Марія Фішер-Слиж тоді була відсутня у Донецьку. Пізніше - уже буквально у останні роки - Марія Фішер-Слиж відвідувала Донецький Канадсько-Український бібліотечний Центр. Пріоритет саме Степана Горлача, як одного з ініціаторів та фундаторів Донецького Канадсько-Українського бібліотечного Центру описано в статтях і монографії про Степана Горлача.
• Друге. Причина виникнення Канадсько-Українських бібліотечних центрів не в тому, що в Канаді випускається "декілька десятків тисяч українських книг щорічно". Появу Канадсько-Українських бібліотечних центрів обумовили декілька причин. Перша - відновлення Української Держави, що зумовило можливість відкритості інформації, зокрема, надбань української діаспори для українського народу. Друга - зміна поколінь в українській діаспорі, її закономірна, хоч і повільна асиміляція в країнах поселення. В результаті цього велика кількість книг, журналів, газет, які були власністю окремих українців діаспори при їх відході залишалася невостребуваною новим (головно англомовним) поколінням. В результаті друковані надбання українців світу могли бути втрачені. Канадсько-Українські бібліотечні центри зробили їх доступними для українців в Україні. До речі, Канадсько-Українські бібліотечні центри поповнювалися і поповнюються до сьогодні книгами далеко не тільки з Канади, а суттєво зі США - зокрема від ТУМ-Чикаго (Віра Боднарук), з Австралії, Європи. Взагалі Канадсько-Українські центри давно стали репрезентантом діаспорної літератури в Україні. Марія Фішер-Слиж - тільки одна з багатьох, хто підтримував ці Центри. По суті це справа великої когорти подвижників і віддавати перевагу будь-кому одному - посутнісна помилка. Третє. Те, що стаття набула статусу "доброї" не означає, що статтю не треба вдосконалювати. Що і робиться. --Білецький В.С. (обговорення) 06:11, 3 травня 2012 (UTC)

Всі зауваження щодо діяльності Марії Фішер-Слиж не за адресою. Пишучи статтю, керувалась джерелами, на жаль, особисто знайомою з цією людиною не була. Та й особисте знайомство ніколи не було авторитетним джерелом. Все, що ви написали -добре. Але мене, перш за все турбують авторитетні джерела, а не просто слова. Кожен може придумати будь що. Якщо ця стаття надихнула вас на створення статті Канадсько-Українські бібліотечні центри, то це не значить, що із статті про Марію Фішер-Слиж потрібно викинути цілий розділ. Тим більше, інформація в статті і в розділі не повторюється. А на завершення скажу, після непорозумінь між нами, як користувачами, я не заходила у вашу площину з метою уникнення подальшої конфронтації. А ви це робите. Ви все ще сподіваєтесь, що я залишу проект?--Учитель ^Обг 08:43, 3 травня 2012 (UTC)

Давайте шукати компромісу, а не конфронтації. Переглянув аргументацію та джерело, на яке йде посилання. Пропоную наступний варіант:

Марія Фішер-Слиж в рамках спеціальної програми «Товариства приятелів України» сприяла розвитку Канадсько-українських бібліотечних центрів в Україні: Луганську, Донецьку, Харкові, Севастополі, Сімферополі, Одесі, Чернігові, Сумах, Дніпропетровську та Маріуполі. Марія Фішер-Слиж організувала доставку з Канади в Україну і безкоштовну передачу тисяч українських книг і журналів, здебільшого, таких, що не видавалися в Україні і були невідомі широкому читацькому загалу. Все це було безкоштовно передано центрам. Вона була особисто присутньою на відкритті ряду Центрів, а потім протягом багатьох років їх відвідувала. Зокрема, до Чернігова Марія приїжджала зі ще одним активістом української громади Канади Степаном Горлачем, який опікувався програмою відкриття Бібліотечних Центрів від 1990-х років.

Прошу перш ніж вдаватися до воєн редагувань дійти консенсусу на цій сторінці. З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 09:16, 3 травня 2012 (UTC)

Погоджуюсь, цей варіант має посилання на джерела.--Учитель ^Обг 10:00, 3 травня 2012 (UTC)

На тому джерельному рівні, який сьогодні є можна погодитися на запропонований варіант редакції. За пошук консенсусу подяка Користувач-у:Pavlo1--Білецький В.С. (обговорення) 13:52, 3 травня 2012 (UTC)

Ну то я ставлю в такому вигляді. Дякую усім за витримку. --Pavlo1 (обговорення) 13:56, 3 травня 2012 (UTC)

У джерелі 7 йдеться лише про створення з безпосередньою участю пані Марії центру у Чернігові

У джерелі 7 ([1]):

Свого часу вона прибула до Чернігова зі ще одним активістом української громади Канади Степаном Горлачем в дуже цікавій справі. Діаспора Торонто вирішила створити в Україні спільні Канадсько-українські бібліотечні центри. Одним з першим вибір припав на Чернігів. І звернулися гості з Канади з цим питанням саме в обласну “Просвіту”. Ми, просвітяни, чим могли посприяли в організації цієї доброї справи, і незабаром в одній з філій Центральної міської бібліотеки відкрився такий центр. Пані Марія організувала перевезення з Канади тисяч українських книг і журналів, здебільшого, таких, що не видавалися в Україні і були невідомі читацькому загалу. Все це було безкоштовно передано центру (цьому КОНКРЕТНОМУ центру!) В наступні роки таких центрів в Україні відкрилося більше десяти (чи брала І У ЇХ створенні участь безпосередньо пані Марія - не написано!)

Так що, я вважаю, речення у статті: «Марія Фішер-Слиж в рамках спеціальної програми «Товариства приятелів України» сприяла розвитку Канадсько-українських бібліотечних центрів в Україні: Луганську, Донецьку, Харкові, Севастополі, Сімферополі, Одесі, Чернігові, Сумах, Дніпропетровську та Маріуполі.» знаходиться у статті без опори на авт. джерело (у всякому разі, з джерела 7 воно ніяк не випливає). Serg7255 (обговорення) 20:44, 5 травня 2012 (UTC)

Думаю, наразі питання закрите? Більш того, як виявляється географія ще ширша! --Pavlo1 (обговорення) 08:43, 6 травня 2012 (UTC)

Для покращення статті

Необхідно докорінно покращити статтю:

• 1. Знайти первинні джерела про Ph.D. і наукові роботи.
• 2. Вказати походження значних спонсорських коштів (пані не була бізнесменом, а тільки фаховим лікарем). Тому, цілком можливо, це гроші діаспорових організацій, від яких виступала Пані Марія Фішер-Слиж.
• 3. Ряд розділів статті містять інформацію про ті, чи інші програми, які підтримували відомі організації української діаспори - інколи не одна, а декілька діаспорових фундацій. Пані Марія Фішер-Слиж без сумніву активістка цих організацій, але ж не єдина. Так, у Донецьку від початків і тривалий час Канадсько-Українським бібліотечним центром опікувався Степан Горлач з Товариства Приятелів України (Канада), голова Проекту "Канадсько-українські бібліотечні центри" Іван Кузик і ряд їхніх колег. Пані Марія Фішер-Слиж теж приїздила у останні роки, як представник цієї канадської організації. Так само і в інших містах України - Проект "Канадсько-українські бібліотечні центри" в Україні впроваджувала, підтримувала ціла когорта діячів з Товариства Приятелів України (Канада). І не тільки з цієї організації - посилки з книгами для Центрів у Донецьку, Луганську йшли роками з ряду країн де є сильною українська діаспора (зокрема, з Чикаго - від ТУМ-Чикаго, через Сейбр-Світло тощо).
• Розділ "Конкурс «Змагаймось за нове життя!»" - неясно як стосується п. Марії Фішер-Слиж - це треба описати.
• Розділ "Розкопки Батурина" - власне про розкопки Батурина, де п. Марії Фішер-Слиж була одним з дуже багатьох жертводавців. Який саме непересічний внесок вона зробила у ці розкопки не викладено.

Все потребує конкретизації не так в плані самих заходів і програм, як непересічної участі в них у першу чергу п. Марії Фішер-Слиж - так як стаття власне про неї.--Білецький В.С. (обговорення) 05:30, 15 травня 2012 (UTC)

Шановний Володимире Стефановичу, щиро вдячна Вам за слушні зауваження. Шкода, на даний час не маю доступних джерел, якщо з'являться якісь нові дані, обов'язково додам до статті. З повагою --Учитель ^Обг 13:29, 15 травня 2012 (UTC)

Наразі не зможу приділити достатній час статті. Але зауважу — докорінно переробляти статтю не бачу сенсу. При бажанні, аби розвіяти (можливі, у мене по тексту їх не виникає) сумніви читачів, досить посилань вже існуючих розділів на додаткові АД. Можна добавити англомовні. В англомовному інтернеті їх достатньо. Ось тут є підбірка посилань на життєпис і спонсорську діяльність в Україні: [2]. Десь Фішер-Слиж була єдиним спонсором, десь «одним із». В тексті здається усе зрозуміло. Щодо дипломів і робіт — думаю досить і приведених в статті україномовних джерел [3], дублювати англомовними посиланнями на самі статті не бачу сенсу. Про усе вищезазначене є інфа у Ганіткевич Я. (Гол. ред.). Пундій П. Українські лікарі. Біобібліографічний довідник. Кн.2. Лікарі діяспори та їх діяльність для рідного краю. Львів, Чикаго, 1996. — 448 с. та похідних. В авторитетності Ярослава Ганіткевича, думаю, сумнівів не виникає.
З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 17:08, 15 травня 2012 (UTC) P.S. Ось таке у одного вікіпедиста знайшов.

Щодо п. 2. зауважень. Ось деякі матеріали, які дають опосередковане уявлення про рівень доходів лікарів у США і Канаді [4][5]. Думаю, що подальше копирсання в цій царині не буде етичним, особливо в самій статті (досить цього на СО). З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 17:36, 18 травня 2012 (UTC)

Англомовний переклад історії М. Грушевського

В багатьох канадських джерелах мова іде про спонсорування двох книжок на загальну суму 200 тис. дол. Наприклад: A retired pediatrician, Dr. Maria Fischer-Slysh of Toronto, donated $200000 to sponsor the publication of two volumes of Mykhailo Hrushevsky's fundamental History of Ukraine-Rus' in English translation, a project undertaken by the Peter Jacyk Centre for Ukrainian Historical Research at CIUS. Просто видання 9-го тому, книги 2, частини 2 було у 2009-му більше розрекламоване посольством України в Канаді, яке трохи попіарилося на цьому [6]. Колеги, треба б пошукати. З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 13:20, 16 травня 2012 (UTC)