Павлова Анна Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анна Павлова
А. Павлова в театральному костюмі 1910 р.
вмираючий лебідь

Анна Павлівна (Матвіївна) Павлова (31 січня (12 лютого) 1881(18810212), Санкт-Петербург — 23 січня 1931, Гаага) — російська артистка балету, одна з найвидатніших балерин XX століття.

Біографія[ред.ред. код]

Мати Анни Павлової, праля Любов Федорівна Павлова, була одружена з відставним солдатом Матвієм Павловим, однак біографи сходяться на тім, що Анна Павлова була побічною дочкою Любові Федорівни й відомого залізничного підрядника й московського банкіра Лазаря Полякова.[1][2]

Після закінчення Ваганівського училища, в 1899 році була прийнята в трупу Маріїнського театру. Танцювала партії в класичних балетах «Лускунчик», «Коник-Горбунок», «Раймонда», «Баядерка», «Жизель». В 1906 році стала провідною танцівницею трупи.

Великий вплив на її виконавську манеру зробила спільна робота з балетмейстерами А. Горянським і особливо М. Фокіним. Анна Павлова виконувала головні ролі в балетах М. Фокіна «Шопеніана», «Павільйон Арміди», «Єгипетські ночі» і ін.

В 1907 році на благодійному вечорі в Маріїнськім театрі Анна Павлова вперше виконала поставлену для неї М. Фокіним хореографічну мініатюру «Лебідь» (пізніше Умираючий лебідь), що стала згодом одним із символів російського балету XX століття.

В 1910 році перейшла на так назване положення «гастролерки», створила власну трупу. Разом із цією трупою гастролювала в багатьох країнах світу. Спеціально для трупи А. Павлової М. Фокіним були поставлені кілька балетів. Серед них — «Сім дочок гірського короля».

Останній виступ балерини в Маріїнському театрі відбувся в 1913 році, а в Росії — в 1914 році, після чого вона влаштувалася в Англії і в Росію більше не поверталася.

В 19211925 роках Анна Павлова гастролювала по США, організатором її гастролей був американський імпресаріо російського походження Соломон Юрок. В 1921 році Анна Павлова також виступала в Індії і завоювала увагу індійської публіки в Делі, Бомбеї і Калькутті[3].

Ім'я Павлової ще при житті балерини стало легендарним. Померла вона в Гаазі, під час гастролей, 23 січня 1931 року від пневмонії. Незважаючи на бажання балерини повернутися на батьківщину, урна з її прахом перебуває в закритому колумбарії крематроію Голдерс-Грін в Лондоні. По легенді останніми її словами були: «Приготуйте мій костюм лебедя!». У 2009 році ці слова були винесені в заголовок російського фільму про смуток, тугу й очікування смерті.[4]

Визнання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Відомий імпресаріо балерини Сол Юрок у своїх мемуарах (Sol Hurok. Impressario. Random House, New York, 1946) писав, що Павлова дозволила йому після її смерті оголосити її єврейське походження
  2. Олег Керенський приводить твердження Володимира Полякова — сина Лазаря Полякова про те, що Ганна була побічною дочкою його батька (Див.: Oleg Kerensky. Anna Pavlova. N-Y., Dutton Publ., 1973. ISBN 0-525-17658-6)
  3. «Синтез мистецтв. Видовищні мистецтва індії» М. П. Котова
  4. Фільм Ігоря Грабузова «Приготуйте мій костюм лебедя», 2009, АФІША
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

  • Альджеранов Х. Анна Павлова: Десять років з життя зірки російського балету М.: Центрполиграф, 2006

Посилання[ред.ред. код]