Павлова Анна Павлівна
Анна Павлівна (Матвіївна) Павлова (31 січня (12 лютого) 1881, Санкт-Петербург — 23 січня 1931, Гаага) — російська артистка балету, одна з найвидатніших балерин XX століття.
Зміст |
Біографія [ред.]
Мати Анни Павлової, праля Любов Федорівна Павлова, була одружена з відставним солдатом Матвієм Павловим, однак біографи сходяться на тім, що Анна Павлова була побічною дочкою Любові Федорівни й відомого залізничного підрядника й московського банкіра Лазаря Полякова.[1] [2]
Після закінчення Ваганівського училища, в 1899 році була прийнята в трупу Маріїнського театру. Танцювала партії в класичних балетах «Лускунчик», «Коник-Горбунок», «Раймонда», «Баядерка», «Жизель». В 1906 році стала провідною танцівницею трупи.
Великий вплив на її виконавську манеру зробила спільна робота з балетмейстерами А. Горянським і особливо М. Фокіним. Анна Павлова виконувала головні ролі в балетах М. Фокіна «Шопеніана», «Павільйон Арміди», «Єгипетські ночі» і ін.
В 1907 році на благодійному вечорі в Маріїнськім театрі Анна Павлова вперше виконала поставлену для неї М. Фокіним хореографічну мініатюру «Лебідь» (пізніше Умираючий лебідь), що стала згодом одним із символів російського балету XX століття.
В 1910 році перейшла на так назване положення «гастролерки», створила власну трупу. Разом із цією трупою гастролювала в багатьох країнах світу. Спеціально для трупи А. Павлової М. Фокіним були поставлені кілька балетів. Серед них — «Сім дочок гірського короля».
Останній виступ балерини в Маріїнському театрі відбувся в 1913 році, а в Росії — в 1914 році, після чого вона влаштувалася в Англії і в Росію більше не поверталася.
В 1921—1925 роках Анна Павлова гастролювала по США, організатором її гастролей був американський імпресаріо російського походження Соломон Юрок. В 1921 році Анна Павлова також виступала в Індії і завоювала увагу індійської публіки в Делі, Бомбеї і Калькутті [3].
Ім'я Павлової ще при житті балерини стало легендарним. Померла вона в Гаазі, під час гастролей, 23 січня 1931 року від пневмонії. Незважаючи на бажання балерини повернутися на батьківщину, урна з її прахом перебуває в закритому колумбарії крематроію Голдерс-Грін в Лондоні. По легенді останніми її словами були: «Приготуйте мій костюм лебедя!». У 2009 році ці слова були винесені в заголовок російського фільму про смуток, тугу й очікування смерті. [4]
Визнання [ред.]
- Під час австралійського турне Анна Павлова справила на публіку таке враження, що її ім'ям назвали дуже популярне тістечко, що стало національним символом Австралії.
- Анні Павловій присвячений п'ятисерійний фільм режисера Еміля Лотяну, знятий в 1983 році.
- На честь балерини названо астероїд 3055 Аннапавлова[5].
Література [ред.]
- Альджеранов Х. Анна Павлова: Десять років з життя зірки російського балету М.: Центрполиграф, 2006
Посилання [ред.]
- New World Encyclopedia
- Ганна Павлова: російський лебідь (c) Олена Горбунова
Примітки [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Анна Павлова
- ↑ Відомий імпресаріо балерини Сол Юрок у своїх мемуарах (Sol Hurok. Impressario. Random House, New York, 1946) писав, що Павлова дозволила йому після її смерті оголосити її єврейське походження
- ↑ Олег Керенський приводить твердження Володимира Полякова — сина Лазаря Полякова про те, що Ганна була побічною дочкою його батька (Див.: Oleg Kerensky. Anna Pavlova. N-Y., Dutton Publ., 1973. ISBN 0-525-17658-6)
- ↑ «Синтез мистецтв. Видовищні мистецтва індії» М. П. Котова
- ↑ Фільм Ігоря Грабузова "Приготуйте мій костюм лебедя", 2009, АФІША
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
