Пам'ятник Миколаю Копернику (Варшава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Миколаю Копернику


52°14′17″ пн. ш. 21°01′05″ сх. д. / 52.23805556002777450° пн. ш. 21.018055560027779194° сх. д. / 52.23805556002777450; 21.018055560027779194Координати: 52°14′17″ пн. ш. 21°01′05″ сх. д. / 52.23805556002777450° пн. ш. 21.018055560027779194° сх. д. / 52.23805556002777450; 21.018055560027779194
Тип пам'ятник
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Польщі
Країна  Польща
Розташування Середмістя
Матеріал бронза
Висота 2,8 м
Засновано 19 століття
Адреса Вулиця Нови Свят, Mikołaja Kopernika Streetd і Oboźna Streetd
Пам'ятник Миколаю Копернику (Варшава). Карта розташування: Польща
Пам'ятник Миколаю Копернику (Варшава)
Пам'ятник Миколаю Копернику (Варшава) (Польща)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Миколаю Копернику у Вікісховищі
Табличка, встановлена на постаменті пам'ятника за наказом німців у 1940 році, знята 11 лютого 1942 року Мацеєм Алексієм Давідовським

Пам'ятник Миколаю Копернику у Варшаві — пам'ятник датського скульптора Бертеля Торвальдсена, розташований перед палацом Сташица у Варшаві. Бронзова статуя зображує сидячого Миколая Коперника з компасом у правій руці та армілярною сферою у лівій.

Обабіч чорного постаменту вигравірувані позолочені написи: з боку вулиці Коперника[pl] латиною «Nicolao Copernico Grata Patria» (вдячна батьківщина Миколаю Копернику), а з боку палацу Замойських[pl] польською — «Mikołajowi Kopernikowi Rodacy» (земляки Миколаю Копернику)[1].

В Монреалі та Чикаго є точні копії пам'ятника.

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятник був відкритий 11 травня 1830 року Юліаном Урсином Нємцевичем, фінансованим Станіславом Сташицем[2]. Він стояв у Варшаві перед палацом Сташица, місцем перебування Товариства друзів науки[2].

19 вересня 1863 року після невдалого замаху на Федора Берга[pl] до пам'ятника було перенесено та спалено майно мешканців палацу Замойських[pl], розграбоване російською армією у відповідь[3].

У 1940 році, під час німецької окупації, написи, вигравірувані на постаменті, були закриті. На місці «Nicolao Copernico Grata Patria» встановили табличку з написом «Sta Sol Ne Moveare» (зупинися, Сонце, припини свій біг)[4], а напис «Mikołajowi Kopernikowi Rodacy» закрили табличкою з написом у німецькою «Dem Grossen Astronomen Nikolaus Kopernikus» (великому астроному Миколаю Копернику)[5]. Під час встановлення табличок один із працівників міської ради, скульптор Максиміліан Потравяк, навмисне намазав шурупи оливою, щоб їх було легко відкрутити[5].

11 лютого 1942 року Мацей Алексій Давідовський «Алек» з дрібної диверсійної організації «Вавер» зняв з пам'ятника табличку з німецьким написом і сховав її в сусідньому заметі. Потім пам'ятну дошку закопали в саду вілли у Жоліборжі, що належала батькам Яна Россмана[6]. Навесні 1948 року дошка була викопана і передана Яном Россманом до Музею Варшави[7] .

25 травня 1943 року о 5:00 ранку троє молодих поетів Вацлав Боярський, Тадеуш Гайци та Здзіслав Строїнський, пов'язані з підпільним журналом Мистецтво і народ, поклали вінок із біло-червоним поясом і написом «Геніальному поляку, Миколау Копернику, до 400-річчя смерті — Підпільна Польща». В результаті втручання поліцейського та стрілянини патрулю німецької жандармерії Вацлав Боярський був смертельно поранений, а Здзіслав Строїнський заарештований[8].

У 1944 році, після Варшавського повстання, пам'ятник був зруйнований і, ймовірно, вивезений з Варшави на металобрухт. Після закінчення війни його знайшли на сміттєзвалищі в селі Гайдуки-Ниські. Його повернули на місце і символічно відкрили 22 липня 1945 року[9]. Це зробила Президія Національної ради Польщі, яка йшла до пам'ятника на чолі ходи Єрусалимським проспектом та вулицею Нови Свят[10]. У березні 1949 року скульптуру було знято з постаменту для проведення ретельної консервації[9]. Це було здійснено у варшавській ливарній майстерні братів Лопєнських[11]. Пам'ятник відкрито 22 липня 1949 року[12][13].

У травні 2007 року на площі навколо монумента була розміщена модель Сонячної системи, відкрита в книзі Каперника «Про обертання небесних сфер». На поверхні, облицьованій скандинавським червоним гранітом, орбіти позначені більш світлим каменем із Китаю, а планети відлиті з бронзи на Ливарному заводі кольорових металів у Варшаві. Автор проєкту — скульптор Антоній Грабовський, а планети, спочатку тьмяні, з часом мають відшліфуватися ногами перехожих. Усі планети закріплені на 40-сантиметрових анкерах, на кожній планеті стоїть авторська позначка «Антоній»[14].

У ніч з 1 на 2 липня 2008 року пам'ятник був пошкоджений. Винуватець спустошення відірвав армілярну сферу з лівої руки Коперника[15]. Викрадений елемент був 3 липня доставлений невідомою особою до варшавської пам'яткоохоронної майстерні. Ситуація повторилася у вересні 2011 року, коли троє підлітків викрали сферу, але після їх затримання пам'ятник знову відновили[16].

У 2017 році біля пам'ятника (з боку вулиці Нови Свят) була встановлена меморіальна дошка на згадку про зняття з пам'ятника німецької таблички Алексієм Давідовським в 1942 році[17].

Інші пам'ятники Копернику у Варшаві[ред. | ред. код]

  • У XIX столітті у Варшаві також була встановлена друга статуя Миколая Коперника. Його виготовив у 1870 році Фаустин Юліуш Ценглер[pl] на приватне замовлення. Пам'ятник знаходився в саду Пручальських у Солці. Ймовірно він був зруйнований під час Другої світової війни[18].
  • Зараз у Варшаві є також другий пам'ятник Миколаю Копернику роботи Людвіки Нітсхової[pl], відкритий 1955 року біля головного входу до Палацу культури і науки[19].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grzesiuk-Olszewska, Irena (2003). Warszawska rzeźba pomnikowa. Warszawa: Wydawnictwo Neriton. с. 47. ISBN 83-88973-59-2.
  2. а б Bystroń, Jan Stanisław (1977). Warszawa. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy. с. 184.
  3. Drozdowski, Marian Marek (2004). Historia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Jeden Świat. с. 177. ISBN 83-89632-04-7.
  4. Landowski, Zbigniew (2002). Słownik cytatów łacińskich. Wyrażenia, sentencje, przysłowia. Kraków: Wydawnictwo Literackie. с. 529. ISBN 83-08-02866-7.
  5. а б Kotkowska-Bareja, Hanna (1973). Pomnik Kopernika. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 81.
  6. Michalski, Czesław (1971). Wojna warszawsko-niemiecka. Warszawa: Czytelnik. с. 187.
  7. Miszczuk, Marian (2009). Jan Rossman pseudonim „Wacek”. Warszawa: Wydawnictwo Tomiko. с. 66. ISBN 978-83-917007-4-7.
  8. Kotkowska-Bareja, Hanna (1973). Pomnik Kopernika. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 92.
  9. а б Grzesiuk-Olszewska, Irena (2003). Warszawska rzeźba pomnikowa. Warszawa: Wydawnictwo Neriton. с. 48. ISBN 83-88973-59-2.
  10. Wołowski, Jacek (1979). Moja Warszawa. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 272. ISBN 83-01-00062-7.
  11. Paweł Giergoń (10 лютого 2012). Warszawa – Pomnik Mikołaja Kopernika. Portal Sztuka.net. Процитовано 23 лютого 2013.
  12. Bartoszewski, Władysław (1970). Kronika wydarzeń w Warszawie 1939–1949. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 185.
  13. Małcużyński, Karol (1950). Zwiedzamy nową Warszawę. Warszawa: Spółdzielczy Instytut Wydawniczy „Kraj”. с. 44.
  14. Dariusz Bartoszewicz, Ruszyli Słońce, ruszyli Ziemię. «Gazeta Wyborcza» — «Gazeta Stołeczna», 31 maja 2007.
  15. Gazeta Stołeczna — Pomnik Kopernika zdewastowany.
  16. Zatrzymano trzech wandali, którzy ukradli sferę z pomnika Kopernika na Krakowskim Przedmieściu. TVP. 10 вересня 2011. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2012.
  17. Obchody 50-lecia nadania Hufcowi Warszawa-Mokotów imienia Szarych Szeregów. batalionzoska.pl. 29 września 2017.
  18. Kotkowska-Bareja, Hanna (1973). Pomnik Kopernika. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 106–107, 109.
  19. Grzesiuk-Olszewska, Irena (2003). Warszawska rzeźba pomnikowa. Warszawa: Wydawnictwo Neriton. с. 113. ISBN 83-88973-59-2.

Посилання[ред. | ред. код]