Пауль Йозеф Кордес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пауль Йозеф Кордес
Paul-Josef Cordes.JPG
голова Папської ради «Cor Unum»
Титул
диякон Сан-Лоренцо ін Пісчібус
[[Файл:Coat of arms of Paul Josef Cordes.svg|центр|90пкс]]
Deus fidelis
Бог вірний (Втор. 7,9)
Народжений 5 вересня 1934,
Кірххундем, Німеччина
Священицьке свячення 21 грудня 1961
Єпископське призначення титулярний єпископ Наїссуса
27 жовтня 1975
Єпископське свячення 1 лютого 1976
Проголошений кардиналом на консисторії 24 листопада 2007
Папою Бенедиктом XVI
 
Кардинал
Колегія кардиналів (на офіційному сайті Святого Престолу)
Портали:Історія

Його Високопреосвященство Пауль Йозеф Ко́рдес (нім. Paul Josef Cordes; *5 вересня 1934, Кірххундем, Німеччина) — католицький архієпископ, голова Папської ради «Cor Unum»1995 р.).

Біографія[ред.ред. код]

Пауль Йозеф Кордес народився 5 вересня 1934 року у Кірххундемі, що відноситься до католицької архідієцезії Падерборну. Після отримання атестату зрілості у 1955 р. він продовжив своє навчання у гімназії Аттендорн (Мюнстер). Після того, як він два семестри вивчав медицину у Мюнстері — був 21 грудня 1961 р. посвячений на священика Лоренцом Єгером, архієпископом Падерборнським. Продовжив своє навчання на філософському факльтеті у Падерборні та Ліоні, теологічному факультеті Падерборнського університету. Одночасно з навчанням був префектом Studienheim Sankt Klemens (19621966) та «Collegium Leonium» при Падерборнській семінарії (19661969). Докторські студії проходив спочатку при університеті Мюнстера, а потім Майнцькому університеті Йоганна Гуттенберга, де захистив у 1971 р. докторську дисертацію під керівництвом професора Карла Леманна, майбутнього кардинала і єпископа Майнцського.

У 1972 о. Кордес був прийнятий на роботу при Німецькій єпископській конференції на посаду релятора з пастирських справ. 27 жовтня 1975 р. був обраний титулярним єпископом Наїссуса (суч. Ніш у Хорватії) та єпископом-помічником Падерборнським. Свячення отримав з рук Йоханнеса Йоахіма Деґенхардта, архієпископа Падерборнського у співслужінні з кардиналом Юліусом Дефнером, архієпископом Мюнхенським та Фрайзінґським та Паулем Норхюсом, титулярним єпископом Коським, єпископом-помічником Падерборнським 1 лютого 1976 р. у Падерборнському соборі. З 20 липня 1980 р. — почесний каноник Падерборнського кафедрального капітулу. Того ж року був призначений віце-президентом Папської ради у справах мирян. Проголошений архієпископом та призначений головою Папської ради «Cor Unum» 2 грудня 1995 р. Був спеціальним папським посланцем до народів Нікарагуа, Сальвадору, Гондурасу та Гватемали що постраждали від ургану Мітч29 листопада до 3 грудня 1998).

Нагороди[ред.ред. код]

  • У 2000 р. Католицьий університет Фу Джень у Тайбеї надав йому звання почесного доктора.
  • 1 лютого 2006 р. був нагороджений Великим хрестом орденом «За заслуги» Федеративної Республіки Німеччини за, як зазначалось в указі президента Херста Келлера, «видатні зусилля у міжнародній гуманітарній діяльності, задля досягнення згоди у світі та міжрелігійної співпраці».
  • 4 грудня 2006 р. місто Трир оголосило його лауреатом премії Освальда фон Нелль-Бройнінга на 2007 р.

Кардинал[ред.ред. код]

24 листопада 2007 р. він отримав сан кардинала-диякона на загальній консисторії у соборі св. Петра з дияконством Сан-Лоренцо ін Пішибус.