Петро Виговський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Виговський
Псевдо Piotr Wyhowski
Народився 1667(1667)
Помер 1697(1697)
Гданськ
Громадянство Річ Посполита
Діяльність урядник, політичний діяч
Суспільний стан шляхтич Імперський граф
Посада Маршалок великий Литовський, конюший великий литовський, стольник Київський
Рід Виговські
Родичі Данило Виговський (мінський каштелян)Габріель Виговський(Магнат)Стефан Виговський(Маршалок)
Герб
Герб

Ця готична будівля була єдиною не зруйнованою під час Другої світової війни В костелі знаходиться Чудотворна Ікона Матері Божоіі Переможиці 1260р

Петро Виговський (1667—1697)Народився в с.Вигів Овруцького повіту.Конюший великий литовськийМаршалок, граф Священої Римської імперії, стольник Київський,Знать Поморська, політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник українського православного шляхетського роду Виговських гербу Абданк.

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Виговський — представник давнього українського шляхетського роду Виговських гербу Абданк, родове прізвище якого походить від поселення Вигів (тоді Овруцького повіту Київського воєводства, нині Коростенського району Житомирської області).[1]

Уряди (посади): конюший великий литовський,[2] Маршалок двору найсвітлішоіі королеви Марії-Казіміри, стольник Київський.

Смерть та поховання[ред. | ред. код]

Надгробок поставлений братом Данилом,Костел св.Миколая

Помер Петро у часі безкоролів’я у Гданську і Похований в Домініканському соборі[3]. В соборі св.Миколая, знаходиться надгробок, який в честь брата встановив Данило Виговський (мінський каштелян) Текст напису з латини має такий переклад: «Зупинися, перехожий, і подивись! Тут покоїться Петро з Вигова Виговський, граф Священної Римської імперії, походження якого дало йому славу та гідність, а природа наділила його найвідповіднішим характером. Але що ж?! Найблагороднішій здатності не дали розвинутися так, як вона могла. Бо коли він користується прихильністю Казимири, найпрекраснішої королеви Польщі, і керує її конюшнею та двором, обіймаючи послідовні посади в розквіті сил, він помирає в Ґданську через передчасний ірон долі та той, хто завдячував своїм початком місцевості на Чорній Мочі в Київській губернії знаходить могилу біля моря Балтійського 15 серпня 1697 року у віці 30 років. Його найлюбіший брат, його величність, граф Данило Виговський, останній конюший Великого Князівства Литовського, маршалок двору найсвітлішої королеви польської Катаржини, староста Нєсвезький, Візненський, Севежський і Шиманський, на свідоцтво невмирущої братерської любові і з поваги до праху поставив скорботний цей мармуровий надгробок. Геть, перехожий! І пам'ятаючи, що ти смертний, помолися над прахом покійного»

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мицик Ю. А. Виговські [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 503. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою СБ164 не вказано текст
  3. https://shron1.chtyvo.org.ua/Seniutovych-Berezhnyi_Viacheslav/Rid_i_rodyna_Vyhovskykh.pdf?PHPSESSID=1nd9vs2tqj75vlmkjr7u6sh074

|- |style="text-align: left;"|Умовні позначення:


позначені гетьмани
 
Пов'язані родини:
Іскоростинські гербу Божаволя, Ласки гербу Леліва, Яблонські гербу Ясенчик, Стеткевичі гербу Костеша, Хмельницькі, Боклевські, Мещерини/Мещерські, Чолганські гербу Сас, Гедзінські гербу Правдич, Завадські гербу Лис, Друцькі-Любецькі, Чернявські, Ржевуські, Курдвановські, Ледоховські гербу Шалава, Радецькі гербу Годземба, Поляновські гербу Побуг, Войнаровські гербу Стремено Єловицькі герб Брама, Яворські

|- |style="text-align: left;"|Джерела:

|}