Портал:Міфологія/Міфічні герої/Архів
- Жовтий імператор або Хуан-ді (кит. 黄帝, трансліт. huángdì) — легендарний правитель Китаю та міфічний персонаж, який вважається також засновником даосизму й пращуром усіх китайців. Один з п'яти легендарних імператорів Китаю.
--
Ене́й (грец. Αινείας, лат. Aeneas) — герой античної міфології, син Анхіса й Афродіти; після Гектора найславетніший герой Трої, володар дарданів.
За свідченням «батька історії» Геродота, після поразки в Троянській війні від ахейців (греків) частина троянців (тевкрів) на чолі з царем Енеєм прибули до Італії. Про це також писав стародавній автор Стесіхор (VII ст. до н. е.). Ці свідчення лягли в основу давньоримського культу Енея як предка всіх римлян.
--
Агаме́мнон — напівлегендарний цар Мікен XIII—XII ст. до н. е., вождь ахейського війська в Троянській війні. За переказами саме мікенський цар був головним ініціатором походу проти Трої.
У пам'яті нащадків Агамемнон залишився насамперед як надміру честолюбний володар, чиї бажання не раз шкодили загальній справі. Через свою хвалькуватість Агамемнон мусив погодитися принести дочку Іфігенію в жертву розгніваній богині-мисливиці, яка позбавила ахейський флот попутного вітру; гонор і жадібність Агамемнон при розподілі бранок під час облоги Трої призводять до сварки з Ахіллесом, у якого він відібрав Брісеїду. Агамемнон образив жерця Аполлона Хріса, відмовившись віддати за викуп його доньку і накликавши гнів Аполлона на ахейське військо.
У Спарті, на Пелопоннесі і в Беотії існував культ Агамемнона. Припускають, що в цих місцевостях Агамемнона шанували як бога, культ якого згодом був витіснений культом Зевса.
--
Чжуань-сюй — один з п'яти міфічних китайських імператорів, уявлявся ідеальним правителем. Виник від променя зірки, що пронизала Місяць. Чжуань-сюй з'явився на світ зі щитом і списом на голові.
Він володарював, використовуючи магічну силу води. Доручив духу Чжуну правити півднем світу, небом та іншими духами, а північ віддав під владу духу Лі, доручивши йому правити землею й людьми. За наказом Чжуань-сюя духи Чжун і Лі перервали сполучення між небом і землею, щоб люди не могли більше підійматися на небеса.
Чжуань-сюй доручив дракону Фейлуну створити нові мелодії і музику для жертвоприношень Шан-ді, створив новий календар, а також утвердив підлегле становище жінки в суспільстві. При Чжуань-сюї були введені покарання за інцест. —
Ханума́н (санскр. हनुमान् — в індуїзмі божественна мавпа, син бога вітру Ваю та апсари Пунджістали, один з головних героїв «Рамаяни», ватажок одного з військ ванарів, товариш Рами та Сіти.
Хануман успадкував від свого батька божественну здатність до польоту, швидкого переміщення, а також неймовірну силу. Незабаром після свого народження він, побачивши Сонце, вирішив що це фрукт і спробував його з'їсти. Це побачив Індра і кинув у Ханумана свою ваджру, зламавши йому щелепу. Хануман без свідомості впав на землю. Засмучений Ваю узяв сина і за таку несправедливість почав викачувати все повітря з планети. Незабаром все живе у світі стало задихатися. Індра разом із могутніми богами вирішили утихомирити Ваю, і Брахма зцілив Ханумана, наділивши його захистом від будь-якого виду зброї. Після цього випадку Хануман і отримав своє ім'я.
Хануман ріс великим бешкетником і частенько піджартовував над відлюдниками в горах, крадучи в них речі і предмети культу. Роздратовані мудреці наклали на нього прокляття — і він забув про свої надздібності й згадував тільки тоді, коли це ставало необхідним й інші просили його про допомогу. Також Хануман був здатний розуміти мову птахів, що згодом допомогло йому звільнити Раму і Лакшману з підземного світу та вбити Ахіравану.