Протопопівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протопопівська волость
Центр Протопопівка
Площа 32 600 (1885)
Населення 7582 осіб (1885)
Густота 21.3 осіб / км²

Протопопівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Протопопівка.

Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 14 сільських громад. Населення — 7582 особи (3734 чоловічої статі та 3848 — жіночої), 1201 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 8236 4213
Приватної власності 20328 3437
Казенної власності 3749 60
Іншої власності 287 138
Загалом 32600 7848

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

  • Протопопівка — колишнє власницьке село при річці Знобівка за 55 верст від повітового міста, 440 осіб, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, цегельний завод, щорічний ярмарок. За 7 верст — бурякоцукровий завод з водяним млином і сукновальнею.
  • Білоусівка — колишнє власницьке село при річці Вулиця, 323 особи, 58 дворів, православна церква, школа, вітряний млин.
  • Велика Берізка — колишнє власницьке село при річці Знобівка, 541 особа, 89 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, крупорушка, щорічний ярмарок.
  • Голубівка — колишнє власницьке село при річці Знобівка, 665 осіб, 109 дворів, православна церква, школа, лавка, 2 вітряних млини, крупорушка, щорічний ярмарок.
  • Зноб-Новгородське — колишнє державне й власницьке село при річці Знобівка, 1132 особи, 146 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, 6 лавок, 2 вітряних млини, крупорушка, 2 ярмарки на рік і базари.
  • Нова Гута — колишнє власницьке село при річці Вулиця, 945 осіб, 146 дворів, православна церква, школа, лавка, вітряний млини, крупорушка, щорічний ярмарок.
  • Стара Гута — колишнє власницьке село при річці Вулиця, 1165 осіб, 185 дворів, православна церква, школа, 5 лавок, 2 водяних млинів, крупорушка, маслобійний і цегельний заводи, щорічний ярмарок.
  • Стягайлівка — колишнє власницьке село при річці Знобівка, 578 осіб, 102 двори, вітряний млин.

1899 року у волості налічувалось 14 сільських громад, населення зросло до 9146 осіб (4607 чоловічої статі та 4539 — жіночої)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 94-95 (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 116 (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)

Джерела[ред. | ред. код]