Пуд (апостол від сімдесяти)
| Пуд | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 століття Рим, Римська імперія |
| Помер |
II століття Рим, Римська імперія |
| У лику | святий |
| Головна святиня | Санта-Пуденціана |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Пуд, Пуденте, Пуденс (лат. Pudens; I століття, Рим – II століття) — римський сенатор, який, ймовірно, був послідовником святого Петра. Прийняв мученицьку смерть і шанується як святий. Вважається одним з апостолів від сімдесяти.
Біографія[ред. | ред. код]
Вважається, що Пуд був сином римського сенатора Квінта Корнелія Пудена та його дружини Прісцілли. Мав двох синів — Новато і Тимофія, а також двох дочок, Пракседу і Пуденціану, яких почитають за святих. Проте існування двох дочок засвідчується виключно існуванням двох стародавніх церков у Римі, Санта-Прасседе та Санта-Пуденціана.
Закінчив свої дні мученицькою смертю за наказом римського імператора Нерона.
Акти Синоду Папи Симмаха (499 року) вказують на існування церкви з повноваженнями відправляти таїнства, яку називали Пудентіс (Titulus Pudentis), яка також була відома як Ecclesia Pudentiana (Церква Пуденціана'`), що могло б пояснити походження назви "Пуденціана" (Pudentiana). Церква нібито була побудована на будинку сенатора Пуденте, який розташований на дев’ять метрів нижче базиліки. [1]
Згадка у Біблії[ред. | ред. код]
Пуд згадується як мирянин Римської церкви у 2-ге послання Тимофію 4:21 : «Старайся прийти до зими. Вітають тебе Еввул‚ i Пуд, i Лин, i Клавдія‚ i всі браття.» Згідно з християнською традицією, Пуд прихистив у себе апостола Петра, який прожив у будинку сенатора сім років, і був охрещений ним.
Вшанування[ред. | ред. код]
За традицією, базиліка Санта-Пуденціана зберігає його мощі, але історичних підтверджень справжності реліквій немає. Його образ зображений у великій апсидній мозаїці базиліки, разом з його доньками, поруч із Христом.
У римському мартиролозі до дати 19 травня відноситься запис: «У Римі святий Пуд сенатор, батько самої святої Пуденціани та святої Діви Пракседи».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ I discendenti del senatore Pudente, nel 154, donarono a papa Pio I la casa di Pudente che aveva ospitato gli apostoli.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Клаудія Анджеллі, Титулярна базиліка Санта-Пуденціана. Нове дослідження, Рим 2010.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пуд (апостол від сімдесяти) |
Посилання[ред. | ред. код]
- Santa Pudenziana di Roma, in Santi, beati e testimoni - Enciclopedia dei santi, santiebeati.it.
- La famiglia del senatore Pudente
- San Pudente sul sito Catholic Online
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
|
