Руф (апостол від 70)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руф
Народився 1 століття
Помер 1 століття
Стародавній Рим
У лику святий

Руф (грец. Ρούφος, лат. Rufus) — апостол з числа сімдесяти, син Симона Киринеянина, що ніс хрест Ісуса Христа (Мк. 15:21).

Звичайно, цього Руфа приймають за одну особу з Руфом, згадуваним апостолом Павлом в посланні до Римлян. Апостол пише про нього: «Вітайте Руфа, вибраного в Господі, і матір його і мою» (Рим. 16:13). За переказами, Руф був єпископом у Фівах в Елладі. Луцій Декстор повідомляє, що Руф був єпископом в Іспанії, а точніше — в Каталонії, і що іспанці вважають його своїм апостолом.[1]

Пам'ять апостола Руфа відбувається в православній церкві 21 квітня (8 квітня за старим стилем) і 17 січня (4 січня за старим стилем) в день Собору Апостолів від сімдесяти.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Migne. Dictionnaire de la Bible, t. IV p. 152

Посилання[ред. | ред. код]

  • http://www.bautz.de/bbkl/r/rufus_v_r.shtml [Архівовано 18 січня 2003 у Wayback Machine.]
  • Архиепископ Димитрий (Самбикин). Собор св. 70-ти апостолов. Святой апостол Руф.(рос.)
  • Roberts, Alexander; Donaldson, James; Coxe, A. Cleveland, ред. (1886). Appendix to the Works of Hippolytus; containing Dubious and Spurious Pieces. The Ante-Nicene Fathers: Translations of the Writings of the Fathers Down to A. D. 325 (англ.). Т. V. translated by J. H. McMahon (вид. American reprint of the Edinburgh). Buffalo: Christian Literature Company. с. -256.