Законодавча влада
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Законода́вча вла́да одна з трьох незалежних складових державної влади, поряд з виконавчою та судовою владами. Законодавча влада відповідає за обговорення і проголошення законів, а також за перевірку роботи виконавчої та судової гілок влади.
В умовах репрезентативної демократії законодавчу владу переймає парламент (збори представників). В державах з елементами прямої демократії в ролі законодавця може виступати народ.
Зміст |
[ред.] Органи законодавчої влади
…
[ред.] Список назв органів законодавчої влади
- Республіканська асамблея — Португалія
- Асамблея Албанії — Албанія
- Бундестаг — Німеччина
- Dewan Rakyat — Малайзія
- Legislative Yuan — Китай
- Конгрес — США
- Cortes Generales — Іспанія
- Едускунта — Фінляндія
- Федеральна Асамблея — Росія, Швейцарія
- Фолькетінг — Данія
- Кнесет — Ізраель
- Риксдаг — Швеція and Фінляндія
- Народна Скупчина — Сербія та Чорногорія
- Стортингет — Норвегія
- Сабор — Хорватія та Боснія та Герцоговіна
- Ріїгікогу — Естонія
- Натиональрат — Австрія
- Саеіма — Латвія
- Народно Сабрание — Болгарія
- Грецький Парламент — Греція
- Сансад &mdashssh; Індія
[ред.] Міжнародні органи
[ред.] Національні органи
[ред.] Регіональні органи
Структура Верховної Ради України
450народних депутатів: 1)Партійні фракції
2)Голова
3)Перший заступник
4)Заступник голови
5)Депутатські групи
6)Комітети
7)Комісії
8)Рахункова палата
9)Уповноважений справ людини
Право законодавчої ініціативи надано:
1)Президентові України
2)Народним депутатам України
3)Кабінету міністрів України
4)Національному банку.
 |
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
