Айдахо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Штат Айдахо
Прапор штату Айдахо Печатка штату Айдахо
Прапор Айдахо Печатка штату Айдахо
Девіз: Esto perpetua
Прізвисько штату: Штат Коштовного Каменя
Карта США з підсвіченим штатом Айдахо
Інші штати США
Столиця Бойсе
Найбільше місто Бойсе
Губернатор Бутч Оттер (Butch Otter) (R)
Офіційні мови Нема
Площа 216,632 км² (14ий)
 — Суша 214,499 км²
 — Вода 2,133 км² (0.98%)
Населення (2000)
 — Населення 1,293,953 (39ий)
 — Густота 6,04 /км² (44ий)
Приєднання до США в якості штату
 — Дата 3 липня, 1890
 — Номер 43ій
Часовий пояс Тихоокеанський час: UTC-8/-7
Широта 42° N по 49°N
Довгота 111° W по 117° W
Ширина 491 км
Довжина 771 км
Висота
 — Найбільша 3,859 м
 — Середня 1,524 м
 — Найнижча 216 м
Абревіатури
 — USPS ID
 — ISO 3166-2 US-ID
Веб-сайт www.idaho.gov/

Айда́хо (англ. Idaho, МФА: [ˈaɪ̯dəɦoʊ̯] А́йдагов) — штат у Тихоокеанському Північно-Західному регіоні США. Має площу 216,632 тисяч км², 1 429 млн мешканців (приблизно, 2005); адміністративний центр — місто Бойсе.

Історія[ред.ред. код]

Людина з'явилася у регіоні Айдахо близько 14500 р. тому. Індіанські племена, що переважали у цьому регіоні, включали Нез-Перс (англ. Nez Perce) на півночі і Північних і Західних Шошонів (англ. Shoshone) на півдні.

Першими білими людьми, що увійшли на територію Айдахо, стали члени експедиції Льюїса і Кларка, що пройшли проходом Лемхай 12 серпня 1805 року[1]. У наступні роки землі Айдахо почали активно досліджуватися трапперами хутрових компаній. Крім того, територія Айдахо, тоді ще частина Орегонської землі, стала предметом територіальної суперечки між США і Великобританією. Остаточний договір, що закріплював Орегонську землю за США, був укладений між США і Британією лише 15 червня 1846[2]. До того часу хутрові ресурси в значній мірі виснажилися. Але в 1850-1860-ті роки на території Айдахо виявилися найбагатші родовища золота, що привело до бурхливого притоку старателів і підстава для появи перших міст. Як наслідок, значно зросла кількість конфліктів між першопоселенцями і корінним населенням. Одним з найбільших конфліктів стало битва на річці Бер, в ході якого в загальній кількості загинуло кілька сотень людей.

4 березня 1863 року президентом Авраамом Лінкольном був підписаний указ про створення інкорпорованої території Айдахо. Незабаром після цього в Айдахо зросло політичне протистояння мормонів і їх супротивників. У зв'язку з цим в 1886-1887 роках Айдахо перебував на межі поділу між штатами Вашингтон і Невада. Однак президент Гровер Клівленд цього не допустив. У рамках врегулювання конфлікту в Айдахо був у тому числі заснований перший університет. За час перебування Айдахо в статусі території США його населення збільшилося в кілька разів: з 17 804 осіб в 1870 році до 88 548 в 1890 році. Крім цього, в Айдахо були проведена залізниця, телеграфний та телефонний лінії[3].

3 липня 1890 Айдахо отримав статус штату, 43-го за рахунком. Перші роки існування молодого штату були затьмарені численними страйками шахтарів. Губернатору Стюненбергу навіть довелося одного разу звертатися до федеральної влади за введенням військ в Айдахо. Пізніше губернатор був убитий бомбою у дворі власного будинку. Наприкінці XIX- початку XX століття штат проводив прогресивну політику. Так, в 1896 і 1916 роках, ще до прийняття на федеральному рівні, в Айдахо були введені виборчі права для жінок[4] і сухий закон[5] відповідно. Сільськогосподарський сектор економіки штату серйозно постраждав під час кризи 1929 року. «Новий курс Рузвельта» отримав в штаті стриману підтримку. Губернатор Чарльз Росс, відповідальний за його просування, був великим прихильником аграризма, ніж політики просування курсу[6].

Під час Другої світової війни в штаті було відкрито два табори для інтернованих громадян японського походження. Перший табір був розташований в 50 кілометрах від міста Куско і діяв з середини 1943 до середини 1945 року. У ньому містилося до 265 громадян японського походження з більш ніж 20 штатів, а також з Мексики, Панами і Перу[7]. Інший табір, що існує до сьогодні є історичною пам'яткою Мінідока, був розташований в пустельній місцевості в окрузі Джером. Він діяв з серпня 1942 по жовтень 1945 року. Максимальна чисельність населення табору становила 9397 чоловік[8].

З середини XX століття представниками влади в Айдахо стають переважно республіканці[3].

В даний час гірничий видобуток і сільське господарство, в значній частині представлене вирощуванням картоплі, продовжують залишатися важливими галузями економіки Айдахо[9].

Географія[ред.ред. код]

Айдахо межує зі штатами Вашингтон, Орегон, Невада, Юта, Монтана, Вайомінг — і на півночі з канадською провінцією Британська Колумбія. Айдахо займає східну окраїну Колумбійського плато, західні схили Скелястих гір, північні відроги плоскогір'я Великого Басейну і рівнину річки Снейк. На рівнині є степи і напівпустелі, на схилах гір — ліси.

Скелясті гори відомі покритими снігом гірськими масивами, річковими порогами, спокійними озерами і каньйонами з крутими схилами. Річка Снейк тече по каньйону Хеллз (2330 м), найглибшому в Північній Америці. Головні річки в Айдахо — Снейк, Кліруотер і Семон. Інші значні річки включають Бойсе і Паєтт.

Найвищий пункт Айдахо — Пік Бора (англ. Borah) (3,862 м) у горах Втраченої Річки. Найнижча точка (216 м) знаходиться в Льюістоні в місці злиття річок Кліруотер і Снейк.

Клімат[ред.ред. код]

Топографічні особливості штату відображаються в неоднорідності його клімату. Незважаючи на відстань майже в 500 км від Тихого океану, на клімат Айдахо значний вплив роблять західні морські повітряні потоки, які є основним джерелом атмосферної вологи. У літні періоди повітряні маси також приносять вологу з Мексиканської затоки і Карибського моря. У зимові періоди середні значення показників хмарності, опадів і температури вище, ніж на тих же широтах в континентальній частині США. В силу того, що північна частина штату більш схильна до впливу морських вітрів, ніж оточена гірськими хребтами південна частина, кліматичні умови в цих регіонах відрізняються. У цілому клімат Айдахо є помірним, на півдні штату переважає арідний клімат[10].

Клімат континентальний. Пересічна температура січня від −2 до −7 °C, липня від +20 до +25 °C. Опадів 200—500 мм на рік.

Урагани і смерчі трапляються вкрай рідко. Вегетаційний період варіюється: близько 200 днів на північному заході штату, від 150 днів у басейнах річок Снейк, Бойсе і Пеєтт, близько 125 днів в районі міст Покателло і Айдахо-Фолс, аж до мінімального у високогірних районах, де землі використовуються в основному під пасовища.

Населення[ред.ред. код]

За оцінками Бюро перепису населення США, на 1 липня 2011 року чисельність населення Айдахо становила 1 584 985 осіб, на 1,11 % більше, ніж у 2010 році[11]. Середня щільність населення в штаті становить 7,3 чол./км², більш ніж в 4 рази менше середнього показника по країні. За цим показником штат знаходиться на 44 місці. За кількістю жителів Айдахо займає 39-е місце серед інших штатів.

У 2010 році в штаті було зареєстровано 23 202 народжених дітей і 11 411 смертей. Частка жінок була менше частки чоловіків: 49,9 % і 50,1 % відповідно. У 2010 році було укладено 13 757 одружень та скоєно 8 136 розлучень[12]. У тому ж році Айдахо посів четверте місце по країні за рівнем приросту населення з 2000 року. Більш високі показники показали лише штати Невада (35,1 %), Техас (21,7 %) і Каліфорнія (10 %). У 2004-2005 роках Айдахо знаходився на 3-му місці, поступаючись лише Неваді і Арізоні. За даними на 2000 року, 18,8 % жителів Айдахо мали німецьке коріння, 18,1 % - англійське, 10 % - ірландське, 8,1 % - індіанське, 5,5 % - мексиканське[13]. За даними на 2010 рік, расовий склад населення Айдахо розподілявся таким чином:

  • білі - 89,1 %;
  • афроамериканці - 0,6 %;
  • індіанці - 1,4 %;
  • азіати - 1,2 %;
  • океанійци - 0,1 %;
  • дві і більше раси - 2,5 %.

Нижче наведено динаміку чисельності населення штату:

Корінне населення[ред.ред. код]

В Айдахо проживають представники племен ктунаха, кер-д'ален, не-персе, шошонів і паютів[14]. У штаті налічується п'ять індіанських резервацій загальною площею майже 8100 км², розташованих на території 13 округів. Однією з найбільших є заснована в 1868 році резервація Форт-Холл. У резерваціях діє власне правове поле, засноване на актах конгресу і прецедентних судових рішеннях. Племена мають право приймати власні закони. Влада Айдахо мають обмежену юрисдикцію в рамках резервацій.

З прийняттям в Айдахо в 1998 році закону про азартні ігри індіанці отримали право брати участь в економічному розвитку округів, в яких розташовані їхні резервації. Як наслідок, такі галузі, як лісозаготівля, фермерство і сфера рекреаційних послуг, отримали розвиток. За даними на 2001 рік, сукупний внесок індіанських резервацій в економіку Айдахо приблизно дорівнював вкладу половини округів штату. Наприклад, плем'я кер-д'ален є другим за величиною роботодавцем в округах Кутеней і Бенева, плем'я не-персе - другий за величиною в окрузі Нез-Перс, а плем'я кутеней - найбільшим роботодавцем в окрузі Баундері. Закон про азартні ігри позитивно позначився і на місцевій системі освіти; згідно з ним, 5 % від доходів від азартних ігор асигнується на розвиток шкільних округів, що примикають до резервації[15].

Релігія[ред.ред. код]

Перші католицькі та пресвітеріанські місіонери прийшли в Айдахо в період між 1820 і 1840 роками. З 1860 найбільш популярною релігійною культурою в штаті є мормонізм, який сповідує приблизно чверть населення штату. За кількістю мормонів Айдахо займає друге місце по країні після Юти. На північ від Бойсе більшого поширення має католицтво[16].

Згідно з опитуванням, проведеним у 2008 році організацією Pew Research Center, серед повнолітніх жителів 23 % є мормонами, 22 % - євангелістами, 18 % - католиками, 16 % - прихильники інших протестантських деномінацій; частка сповідують інші релігії, в тому числі православ'я, іслам, буддизм, іудаїзм, індуїзм та ін, які не перевищують 3 %. Крім того, 18 % жителів штату не є прибічниками будь-якої віри[17].

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Валовий продукт за 2004 р. був 43,6 мільярдів доларів США. На душу населення прибуток за 2004 р. був 26 881 доларів США.

Айдахо — важливий сільськогосподарський штат, виробляє приблизно одну третину картоплі, вирощеної в Сполучених Штатах. Інша важлива сільськогосподарська продукція — боби, чечевиця, цукрові буряки, рогата худоба, молочна продукція, пшениця, і ячмінь.

Важлива промисловість в Айдахо — переробка продуктів харчування, лісоматеріали і лісова продукція, машинне устаткування, хімічна продукція, паперова продукція, виробництво електроніки, срібло і інша гірнича промисловість, і туризм. Національна Лабораторія Айдахо (англ. Idaho National Laboratory), урядова лабораторія для дослідження ядерної енергії, — також важлива частина економіки східного Айдахо. Сьогодні найбільша промисловість в Айдахо — сектор науки і технології. Він приносить понад 25 % загального доходу штату і більше 70 % експорту (у доларах). Промисловість Айдахо зростає, збільшується частка високотехнологічної продукції. Починаючи з кінця 1970-х, Бойсе став центром виробництва напівпровідників. У Бойсе знаходиться корпорація Майкрон Технолоджі (англ. Micron Technology Inc.), єдиний американський виробник мікросхем динамічної пам'яті прямого доступу (англ. DRAM). Починаючи з 1970-х Х'юлет-Пакард (англ. Hewlett-Packard) оперує великим заводом в Бойсе, більшою частиною виробництва якого є принтери Laserjet. Корпорація Делл (англ. Dell Inc.) має головний центр обслуговування клієнтів у місті Твін-Фолз. Штаб-квартира AMI Semiconductor, відомої аналого-цифровими процесорами знаходиться у місті Покатело.

Міста[ред.ред. код]

Міста з населенням понад 50 тис. мешканців: Бойсе, Нампа, Покателло, Айдахо-Фоллз.

Відомі: лижний курорт Сан-Веллі; національний історичний парк Нез-Перс.

Офіційна символіка[ред.ред. код]

Нижче перераховані офіційні символи штату[18]:

  • Девіз: Esto perpetua («Буде завжди»);
  • Пісня: Here We Have Idaho;
  • Танець: Сквер данс;
  • Птах: Гірська синиця;
  • Кінь: Аппалуза;
  • Хижак: Сапсан;
  • Риба: Лосось Кларка;
  • Комаха: Данаїда монарх;
  • Ягода: Чорниця;
  • Овоч: Картопля;
  • Дерево: Західна біла сосна;
  • Квітка: Чубушник Льюїса (Philadelphus lewisii);
  • Викопне: Кінь Хейгермана (Equus simplicidens);
  • Самоцвіт: Айдахський зоряний гранат.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lemhi Pass—Lewis and Clark Expedition (англ.). A National Register of Historic Places Travel Itinerary.
  2. Treaty between Her Majesty and the United States of America, for the Settlement of the Oregon Boundary (англ.) / Université de Montréal.
  3. а б Idaho Political Periods (англ.). Idaho State Historical Society.
  4. Kris Kobach.WOMAN SUFFRAGE AND THE NINETEENTH AMENDMENT (англ.). UMKC School of Law.
  5. Wicked Waters Explores Demon Liquor in Idaho (англ.). Boise Weekly.
  6. Idaho State Governors (англ.). Genealogy Trails.
  7. Asian American Comparative Collection: The Kooskia Internment Camp Project (англ.). University of Idaho.
  8. A Brief History of Japanese American Relocation During World War II (англ.). nps.gov.
  9. Idaho — Economy (англ.). city-data.com.
  10. Donna Henderson, Aberdeen Research, Christopher J. Williams, Jeffrey S. Miller. Forecasting Late Blight in Potato Crops of Southern Idaho Using Logistic Regression Analysis (англ.) // Plant Disease. — The American Phytopathological Society, August 2007. — Vol. 91. — № 8. — P. 951—956.
  11. State Totals: Vintage 2011 (англ.). U.S. Census Bureau.
  12. Marriage & Divorce Annual Report (англ.). Idaho Department of Health and Welfare.
  13. Ancestry: 2000 (англ.). U.S. Census Bureau.
  14. The indians of Idaho (англ.). IDAHO STATE HISTORICAL SOCIETY.
  15. Abelardo Rodríguez. Indian Tribes in Idaho: Opportunities and Challenges In the Times of Self-Determination (англ.). College of Agricultural and Life Sciences — University of Idaho Degree Programs.
  16. Idaho — Religions (англ.). Advameg, Inc.
  17. U.S. Religious Landscape Survey. Religious Affiliation: Diverse and Dynamic. February 2008 (англ.). The Pew Forum On Religious & Public Life.
  18. Idaho’s state symbols are an official part of Idaho Code (англ.). Idaho State Historical Society.

Посилання[ред.ред. код]

США Це незавершена стаття з географії Сполучених Штатів Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.