Пірникоза мала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пірникоза мала
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Рід: Мала пірникоза (Tachybaptus)
Вид:
Пірникоза мала (T. ruficollis)
Біноміальна назва
Tachybaptus ruficollis
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання      Випадкова поява
Синоніми

Tachybaptus ruficollis

яйце Tachybaptus ruficollis - Тулузький музей
Tachybaptus ruficollis

Пірни́коза мала́[1], або норе́ць мали́й (Podiceps ruficollis) — водоплавний птах родини пірнико́зових, поширена у Старому Світі. Найдрібніша пірникоза у Палеарктиці.

Опис[ред. | ред. код]

Дрібна пірникоза, розміром помітно менша за чирянку. Маса тіла 120—300 г, довжина тіла від 25 до 29 см, розмах крил 40—45 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верх голови, задня частина шиї, верх тулуба і воло чорно-бурі або чорні; щоки, покривні пера вух, а також шия спереду і по боках каштаново-руді; гола шкіра біля основи дзьоба жовта; боки тулуба чорно-бурі; груди і черево білі, з чорними перами; махові пера бурі; дзьоб чорний, на кінці світлий; ноги сірувато-зелені; райдужна оболонка ока червонувато-коричнева; у позашлюбному вбранні голова зверху, шия ззаду і верх тулуба оливково-бурі; горло біле; шия з боків і спереду, а також воло і боки тулуба світло-бурі; низ тулуба білий; гола шкіра біля основи дзьоба сірувато-оливкова; дзьоб темно-бурий. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але щоки білі, окреслені зверху і знизу чорним.[2]

Голос[ред. | ред. код]

Голос — гучна флейтова трель.

Поширення[ред. | ред. код]

В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Гніздиться на усій території країни, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує в окремих районах півдня та на Закарпатті, на водоймах решти території трапляється взимку лише інколи.

Класифікація[ред. | ред. код]

Залежно від розміру та забарвлення поділяють 9 підвидів цієї пірни́кози:[3]

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Оселяється на невеликих зарослих озерах і старицях, у дельтах річок. На більшій частині ареалу є осілою за наявності водойм, які взимку не замерзають. Активна переважно вночі. Злітає дуже неохоче, але політ легкий і швидкий.

Живлення[ред. | ред. код]

Живиться водяними безхребетними, рідше дрібною рибою та пуголовками.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  3. Ogilvie, Malcolm; Chris Rose (2003). Grebes of the World. Bruce Coleman. ISBN 1-872842-03-8. 
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]