Пісочник малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пісочник малий
Charadrius dubius 4 (Marek Szczepanek).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Рід: Пісочник (Charadrius)
Вид: Пісочник малий
Біноміальна назва
Charadrius dubius
Scopoli, 1786
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Charadrius dubius
ITIS logo.jpg ITIS: 176529
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 225396
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Charadrius dubius
Charadrius dubius

Пісо́чник мали́й або зуйо́к мали́й (Charadrius dubius) — прибережний птах ряду сивкоподібних. Один з 5-ти видів роду у фауні України. В Україні — гніздовий, перелітний птах.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Невеликий птах, трохи більший за горобця, вагою — 40-45 грамів, 15 см завдовжки. З коротким дзьобом і недовгими ногами. Забарвлення верхньої сторони тіла — буро-сіре, нижньої — біле. На волі є поперечна смуга чорного кольору. Тім'я — чорнувате, на лобі — широка чорна смуга, обмежена зверху тонкою білою смугою, проходить через обведені жовтою облямівкою очі. На шиї чітко видно чорний ошийник. Крило однобарвне, без білої смуги. Колір ніг — сіро-червоний.

Молоді птахи — без білої смуги над оком.

Голос[ред.ред. код]

Голос — приємний тремтячий свист, який інколи передають як «кюль-кюль-кюль-кюль». Також описують голос пісчаника як гучне «пі-о» з низхідною інтонацією. У польоті птах видає дзвінке «грі-грі-грі». Під час токування виконує мелодійні трелі.

Поширення[ред.ред. код]

Ареал поширення малого пісочника — від Португалії і південної Скандинавії до Сахаліну і Японії, на півдні зустрічається до Північної Африки і Індокитаю. Перелітний птах. Зимує в південних частинах Європи і Азії та в Африці.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Пісочник малий мешкає на піщаних або галькових узбережжях річок і озер, інколи — далеко від води. Може підніматися високо в гори і гніздитися в передгір'ях.

Коли весна рання, прилітає на місця гніздування в середині квітня. Зазвичай — в кінці квітня або на початку травня. Незабаром після прильоту пісочники починають токування, яке триває весь травень, а інколи і до кінця червня. Відкладати яйця самки починають в червні. Гніздо будують на землі. Воно являє собою неглибоку ямку в піску або гальці без підстилки. Кладка складається з 4-х, інколи — 5-ти яєць конусоподібної форми. Забарвлення яєць — бірюзово-блакитне (в свіжих) або зеленувато-пісочне (в насиджених) з чорно-бурими плямочками і крапками. Розміри яєць: 28-31 на 21-23 мм. Насиджування починається з відкладання першого яйця і продовжується 23-26 діб. В кінці червня-липні з'являються пташенята.

Малий пісочник швидко бігає короткими перебіжками, стрімко літає з різкими поворотами — зазвичай низько над землею.

Харчується пісочник комахами і їх личинками, черв'яками.

Відлітати в теплі країни пісочники починають в кінці липня і продовжують в серпні — першій половині вересня.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. BirdLife International (2004). Charadrius dubius. 2006. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто ....

Література[ред.ред. код]

  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К.: АН УРСР, 1957. — 432 с.

Джерела[ред.ред. код]

  • Зуйок малий// Про пісочника на сайті енциклопедії рослин і тварин: floranimal.ru (рос.)
  • Малий зуйок// Про пісочника на сайті екологічного центру «Екосистема»: ecosystema.ru (рос.)
  • Малий зуйок// Про пісочника на сайті «Птахи Алтаю»: birds-altay.ru (рос.)