Рева Володимир Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рева.
Ф
Володимир Рева
Особисті дані
Повне ім'я Рева Володимир
Сергійович
Народження 25 вересня 1958(1958-09-25) (65 років)
  Жмеринка, СРСР
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978—1979 СРСР «Фрунзенець» ? (?)
1981—1982 СРСР «Дніпро» Ч ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1997 Україна «Нива» Вн (в.о)
2000 Україна «Вінниця»
2001 Україна «Вінниця»
2001 Україна «Ковель-Волинь-2»
2002—2003 Україна «Вінниця»
2006—2008 Молдова «Тирасполь»
2009 Україна «Динамо» Хм
2011—2013 Україна «Скала»
2015 Україна Україна (WU-15)
2015—2016 Україна «Нива-В»
2015—2018 Україна Україна (жін.)
2019 Білорусь «Мінськ» (жін.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Володи́мир Сергі́йович Ре́ва (нар. 25 вересня 1958, Жмеринка, СРСР) — радянський футболіст та український футбольний тренер, відомий перш за все завдяки роботі у вінницькій «Ниві», ФК «Тирасполь» та жіночій збірній України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Рева народився у Жмеринці. Виступав за юнацьку команду вінницького «Локомотива». На професійному рівні грав за сумський «Фрунзенець» та черкаський «Дніпро», що виступали у другій лізі чемпіонату СРСР.

У 1980 році отримав диплом Київського інституту фізичної культури за спеціальністю «Тренер-викладач з футболу». Із 1982 по 1984 рік працював тренером вінницького КФК «Темп». У 1985—1994 роках був директором ДЮСШ «Темп». Протягом наступних п'яти років виконував функції тренера-селекціонера і асистента головного тренера у вінницькій «Ниві», входив до тренерського штабу юнацьких збірних України різних віків.

У 2000 та 2001 роках очолював вінницьку команду, що незадовго до того змінила назву на футбольний клуб «Вінниця». В 2001 році працював з «Ковель-Волинь-2», після чого знову повернувся до Вінниці, де провів наступні два сезони.

Із 2004 по 2006 рік входив до тренерського штабу футбольного клубу «Тирасполь», а з 2006 по 2008 рік безпосередньо очолював клуб, разом із яким брав участь у Кубку УЄФА та Кубку Інтертото. Отримав міжнародну тренерську ліцензію PRO, проходив стажування у відомих європейських клубах — «Феєнорді» (Нідерланди), «Герті» і «Баварії» (обидва — Німеччина).

У березні 2009 року Володимира Реву було призначено головним тренером хмельницького «Динамо», однак вже у червні його дороги з клубом розійшлися, не зважаючи на позитивні результати команди під проводом Реви. Працював завідувачем відділу спорту ФСТ «Колос» у Вінниці.

У 2010 році Володимир Рева стояв у витоків створення футбольної академії «Скала» (Моршин), вершиною якої стала команда другої ліги, яку Володимир Сергійович очолював до травня 2013 року. Після завершення роботи у «Скалі», відгукнувся на пропозицію губернатора Сумської області щодо створення футбольного центру «Барса», у якому працював протягом 2013—2014 років.

У 2015 році виграв конкурс на посаду головного тренера збірної України серед дівчат віком до 15 років, з якою працював протягом чотирьох місяців, після чого став переможцем чергового конкурсу і очолив жіночу збірну України з футболу. Паралельно з роботою в жіночому футболі працював над відродженням вінницької «Ниви».

15 жовтня 2018 року Виконком ФФУ визнав виступи жіночої збірної України у відборі до чемпіонату світу 2019 року незадовільними та вирішив припинити співпрацю з Володимиром Ревою[1].

Сім'я[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Нива» — «Таврія». Програмка до матчу (PDF). «WildStat». Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2018. Процитовано 26 лютого 2016.
  2. ↑ Офіційно — Наталія Зінченко головний тренер жіночої збірної України. Офіційний сайт ФФУ. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  3. ↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю
Чубаров (1992−1993) · Качкаров (1993−1996) · Пісковець (1996−1998) · Качкаров (1999) · Пісковець (2000−2002) · Литвин (2003−2004) · Кулаєв (2005−2006) · Куцев (2007−2015) · Рева (2015−2018) · Зінченко (2018−2021) · Кортес (2021−2023) · Пятенко (2023−т. ч.)

Рева (2009) · Муравський (2009–2010) · Порицький (2011) · Роздобудько (2011) · Дунець (2011) · Роздобудько (2011) · Крохан (2011–2013) ·

«Нива» (Вінниця) – Тренери

Щегоцький (1958) · Жилін (1959–1962) · Липський (1962) · Андріасян (1962) · Ліфшиць (1963) · Черкаський (1964) · Жилін (1964–1965) · Макаров (1966) · Карічев (1967) · Богданович (1968) · Кузнецов (1969) · Лерман (1970–1974) · Терлецький (1974) · Аванесов (1975–1977) · Жилін (1977–1979) · Терлецький (1979–1982) · Шидловський (1982) · Школьников (1983–1986) · Шидловський (1987–1988) · Томах (1988–1990) · Грозний (1990–1992) · Петров (1992) · Школьников (1992–1994) · Бобаріко (1994–1995) · Коваль (1995) · Морозов (1995–1996) · Касанов (1996–1997) · Рева (1997) · Іщенко (1997–1998) · Атаманюк (1998) · Гайдаржи (1998) · Яворський (1998) · Гайдаржи (1999–2000) · Рева (2000–2001) · Петраков (2001) · Душков (2001) · Тарасенко (2001) · Рева (2002–2003) · Покора (2003) · Чопик (2003) · Раденко (2003–2004) · Федорчук (2004) · Ігнатенко (2004) · Покора (2004) · Безсонов (2004–2005) · Солов'єнко (2006–2007) · Панчишин (2007–2008) · Солов'єнко (2008) · Рапава (2008) · Блавацький (2009) · Федорчук (2009–2011) · Остапенко (2011–2012) · Шумовицький (2011–2012) · Рева (2016) · Солов'єнко (2016) · Нгаха (2016) · Солов'єнко (2016–2017) · Горілий (2017) · Колчин (2017–2018) · Нгаха (2019) · Шумовицький (2019–2020) · Циткін (2021) · Вишталюк (2021–2022) · Леонов (2022) · Остапенко (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рева_Володимир_Сергійович&oldid=39268211