Жмеринка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°02′00″ пн. ш. 28°07′00″ сх. д. / 49.03333° пн. ш. 28.11667° сх. д. / 49.03333; 28.11667

Жмеринка
Coat of arms zhmerynka.PNG Прапор-Жмеринка.png
Герб Жмеринки Прапор Жмеринки
Панорама району міста навколо залізничного вокзалу
Панорама району міста навколо залізничного вокзалу
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Вінницька область Вінницька область
Район/міськрада Жмеринський район
Рада Жмеринська міська рада
Код КОАТУУ 0510300000
Засноване XVIII століття
Магдебурзьке право 1591[1]
Населення 35 431 (1 серпня 2013)[2]
Агломерація Вінницька агломерація[Джерело?]
Площа 18,26 км²
Густота населення 944,8 осіб/км²
Поштові індекси 23100-23107
Телефонний код +380-4332
Координати 49°02′33″ пн. ш. 28°05′57″ сх. д. / 49.04250° пн. ш. 28.09917° сх. д. / 49.04250; 28.09917
Висота над рівнем моря 326 м
Водойма р. Рів
Назва мешканців Жмеринці
Міста-побратими Азербайджан Шекі
ПольщаСкаржисько-Каменна(2000)
День міста перша неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Жмеринка
До станції 0 км
До обл./респ. центру
 - фізична 35 км
 - залізницею 47 км
 - автошляхами 46 км
До Києва
 - фізична 231 км
 - залізницею 268 км
 - автошляхами 303 км
Міська влада
Адреса 23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Центральна, 4, 5-01-00
Веб-сторінка Жмеринська міськрада
Міський голова в.о Крайнік Едуард Іванович

Жме́ринка — місто у Вінницькій області. Населення 35,5 тис. мешканців. Відстань до облцентру становить 46 км і проходить автошляхом E583, із яким збігається М21.

Географія[ред.ред. код]

Географічне розташування[ред.ред. код]

Жмеринка розташована у південно-східній частині Подільської верховини за 49 км від Обласного центру (автошляхи М21, E583). Площа Жмеринки становить 18,5 км².

Середня висота над рівнем моря становить 326 м. Протяжність Жмеринки з півночі на південь — 5,7 км, із заходу на схід — 6,9 км.

Відстань від Жмеринки до різних міст (автошляхами)[3]
Шепетівка ~ 194 км
Старокостянтинів ~ 184 км
Київ ~ 317 км
Вінниця ~ 49 км
Біла Церква ~ 243 км
Погребище ~ 126 км
Івано-Франківськ ~ 341 км
Хмельницький ~ 135 км
Роза ветров
Немирів ~ 98 км
Умань ~ 220 км
Кам'янець-Подільський ~ 169 км
Чернівці ~ 258 км
Шаргород ~ 37 км
Могилів-Подільський ~ 88 км
Тульчин ~ 123 км
Миколаїв ~ 512 км

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Жмеринки
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 39,9
Середній максимум, °C −1 −2 4 14 21 24 26 23 20 14 8 0 15
Середня температура, °C −3 −3,6 2,5 11,9 19,0 20,5 21,7 19,4 17,6 12,4 7,1 −1,2 13,1
Середній мінімум, °C −9 −8 −1 2 12 15 16 13 10 6 1 −5 7
Абсолютний мінімум, °C −26,4
Норма опадів, мм 21 29 31 26 37 51 56 38 26 31 33 28 391
Джерело: Опис клімату Жмеринка

















Клімат помірний, континентальний. Середньорічні температури повітря: літня — (+20 °C), зимова — (-5 °C). Середньорічна кількість опадів становить 400–450 мм.

Переважають вітри північно-західного напряму.

Етимологія[ред.ред. код]

Свою назву Жмеринка отримала від сіл розташованих по обидві сторони від залізничної колії — Велика і Мала Жмеринка. Щодо походження назви, то існують різні версії: одні дослідники вважають, що вона походить від польського вислову «жму руку», сказаному при зустрічі двох переможців, інші вбачають її в тому, що на території сучасного міста було поселення, в якому жили гончарі, які з глини виготовляли різний посуд — «жали ринки». Є гіпотеза, що «джемері» — це густий темний ліс, хащі, на місці якого виникли ці поселення. Та найбільш ймовірною є наступна.

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

В кінці 60-х років XX століття під час земляних робіт пов'язаних з будівництвом басейну біля стадіону «Локомотив» були знайдені знаряддя праці первісних людей: зубила, скребки, крем'яні сокири, долота, а також черепки гончарних виробів, дивна статуетка, що нагадувала жінку. Отже на території нашого міста жили наші пращури ще в сиву давнину. На території, що прилягає до міста є пам'ятник археології поселення трипільської культури. За 12 км від Жмеринки біля села Межирова збереглися вали Скіфського городища, а біля Станіславчика ще й досі височить козацька могила — свідок відчайдушної боротьби українського народу за незалежність.

Історія[ред.ред. код]

Давньогрецький історик Геродот свідчить, що подільська земля відома світові ще за 5 сторіч до н. е.. Він згадує алозонів і неврів, які заселяли ці землі. З його праць ми дізнаємось, що південь України в ті далекі часи населяли кіммерійці, яких ассірійці називали «GIM(M)IR»(«ГІММІР»). В українській мові (як і в інших слов'янських мовах) звук «ж» чергується із звуком «г». Можливо звідси і пішла назва наших далеких предків. Вона збереглася у назвах подільських поселень Чемеринці, Чемер, Чемериси, в назві трави чемериці, одежі-чемерки, а згодом і назві поселення — Жмеринка.

Про те, що була річка біля міста, свідчать фахівці з водопостачання: на великій глибині вона протікає і тепер. В ті давні часи вона звивалася з північного сходу на південь. Про це свідчать назви околиць міста, які залишились в пам'яті пізніших поколінь: Заріччя, Порубаний ліс, Пеньківка, Грисяний лісок, Березина, Корчівка.

Історично Жмеринка складалась із різних поселень, які зберегли свої назви — на схід від залізниці розмістилась власне Жмеринка, на північний схід — Велика Жмеринка, на південний схід — Петрівка, на південь Кавказ, ще південніше Корчівка. Безпосередньо до міста прилягають села Мала Жмеринка, Леляки, Тартак, Подільське та селище міського типу Браїлів. В історичних матеріалах згадується про Жмеринку на початку XVIII століття, як про село Браїлівської волості, Вінницького повіту, Подільської губернії. Саме тут пролягав давній Кучманський шлях.

Вулиця в Жмеринці. Початок ХХ століття

У другій половині XIX століття, коли Подільська губернія стала центром цукрової промисловості, виникла потреба в будівництві залізниці. На той час в губернії нараховувалось 29 цукрових заводів.

Власне Жмеринка — велика вузлова станція Правобережжя України, заснована в 1865 році між селами Велика і Мала Жмеринка на місці вирубаного дубового пралісу. Завдяки будівництву залізниці КиївБалта (18651870 рр.) Жмеринка стала залізничним селищем. Рух поїздів залізницею Одеса — Жмеринка — Київ розпочався 8 червня 1870 р. Залізницею Жмеринка — Волочиськ — у вересні 1871 року, Жмеринка — Могилів-Подільський — 30 вересня 1892 року.

Вулиця в Жмеринці. Початок ХХ століття

Визвольні змагання 1917 — 1921 років[ред.ред. код]

На станції Жмеринка перебував транспорт з хворими на тиф вояками УГА (близько 2000 осіб) восени 1919 р. З них 200 були влаштовані в лікарні, невдовзі в підвалах станції було виявлено 600 тіл вояків.

4 листопада 1919 року в Жмеринці відбулась нарада Головного Отамана УНР Симона Петлюри; на ній щодо ситуації зі станом Української Галицької Армії мав слово Дмитро Паліїв, який повідомив представників Директорії УНР, керівництва ЗУНР про крайню необхідність укладення тимчасового перемир'я з армією Дєнікіна через через погане забезпечення грішми, умундируванням, амініцією, санітарним матеріалом, епідемію хвороб.[4]

10 листопада 1919 р., порушивши перемир'я з українськими військами, дєнікінці увірвались у місто, зайняте частинами бригади УСС.[5]

Не Татьянине, а Жмеринка[ред.ред. код]

Історичне коріння міста Жмеринки генетично пов'язане з двома сусідніми селами: Великою і Малою Жмеринками, їм завдячує місто своєю назвою. Розміщення вузлової станції не в селищі Браїлів чи в іншому місці було пов'язане з відомим подружжям — Карлом і Надією фон Мекк. Їх маєток знаходився в Браїлові (нині тут профтехучилище). Карл проектував залізницю, що будувалась; хотів вузлову станцію розмістити ближче до свого маєтку і своїм задумом поділився із дружиною. Мудра Надія Філаретівна тактовно йому запропонувала, що було б добре, щоб станційна кіптява і шуми були десь подалі від Браїлова, десь між селами Великою і Малою Жмеринками. Тим більше, що громада села Велика Жмеринка погодилась на вилучення 38 десятин землі (1886 р.).

Місцеві поміщики продали землю оцінювальній комісії, яка скупляла землю для міста. Велась інтенсивна робота по розширенню майбутнього міста за рахунок земель Великої Жмеринки. Про це нам свідчать архівні документи:

« Дело Подольского Губернского по городским Делам Присутствия» о выделении поселка «Жмеринка» на степень безуездного города на 421 месте по описи № 232 1903 года.  »

Там же читаємо:

« Земельное управление по Губернскому правленню. Вследствие протеста общества крестьян с. Большой Жмеринки, не пожелавшего присоединиться к городу, решить путем покупки у них земельних угодий.  »

Цитата з листування оцінюючої комісії з Подільським генерал-губернатором:

« Его превосходительству господину Подольскому Губернатору представление оценочной комиссии. В сумму оценки вошло имущество жителей города й вошедших в черту города земли графа Димитрия Александровича Гейдена.  »

Ці землі знаходились в селі Велика Жмеринка. Він їх у 1905 році купив в сім'ї де Шуазель-Гуф'є. На 1890 р. загальна територія Жмеринки становить 250 десятин землі.

З ростом і розширенням вузлової станції йшло розширення її служб, ріст нових вулиць від станції в бік Великої і Малої Жмеринки. В пресі з'явились публікації про перейменування поселення і станції в «Татьянино». Один з документів того часу каже:

« Господину Подольскому Губернатору. В виду появившихся в последние время в печати слухов о перейменований поселка Жмеринка в город Татьянино, имею честь просить Ваше Превосходительство сообщить мне, состоялось ли уже указанное переименование. Сведения об зтом мне необходимо иметь к 1 января 1904 года для возобновления разрешения на право содержания частными лицами питейных заведений в поселке Жмеринка. За управляющего, ревизор финансов Подольской губернии. Декабрь 4 дня 1903 г.  »

Справа з перейменуванням затягувалась, важко передбачити, чим би вона закінчилась, якби в неї не втрутився сам Імператор Всієї Росії. 1903 року цар Микола II приїжджає до Жмеринки подивитись на вокзал, що з'єднує чотири сторони світу. Він був побудований з великим розмахом — це була одна із найвеличніших станцій країни. Творіння 3. І. Журавського (1902–1904 рр.), співавторів В. Рикова, І. Бєляєва імператору сподобалось. Імператор вирішив, що Жмеринка має зберегти існуючу назву.

Крім цього, було передбачене таке:

« Представить вновь образованному городу в течении первых 10 лет льготы:

Освободить от казенних пошлин сделки по приобретению городом земель. Не возлагать на городские средства производства пособий казне: а) пособий на содержание центрального управлення Министерства Внутренних Дел; б) на полицейское управление Империи; з) освободить городскую кассу от участия в расходах местного и губернского по городским делам Присутствия.

 »

Пільги імператора були вкрай потрібні для новоутвореного міста. Виписка начальника Міністерства внутрішніх справ:

« Господину Подольскому Губернатору от 27 ноября 1903 г. за № 9519. Министерство Внутренних Дел сообщило Вашему Превосходительству о преобразовании поселка Жмеринка при станции Юго-Западной железной дороги в город Жмеринка для покрытия расходов на содержание полиции». Министерство Внутренних Дел, отделение 6 стол 1. 14 февраля 1904 г. Министру Внутренних Дел. 20 августа. Государь Император собственноручно начертал: «Искренне благодарю» по поводу преобразования его из поселка Жмеринки в безуездный город. Подольскому Губернатору.  »

Така увага імператора служила добрій справі і молодому місту.

Начальник станції Жмеринка Петро Петрович Гузь був представником міського старости. Домовласники м. Жмеринки звернулися з проханням до Подільського Губернатора:

« Прошение. Ввиду открывшейся вакансии на должность Жмеринского городского старости, мы, домовладельцы г. Жмеринка, покорнейше просим Ваше Превосходительство назначить городским старостою уважаемого всеми нашего домовладельца и начальника станции Жмеринка Петра Петровича Гузя, который помимо всех качеств, необходимых для занятия зтой должности, обладает прямотои характера, твердой волей и неутомимой энергией, что необходимо в зто время. Ходатайствует все население нашего города Жмеринка. 1906 г., декабрь. Подписалось 64 домовладельца.  »

Місто в своїй забудові не мало єдиного плану, воно розбудовувалось хаотично. Від залізниці в бік Великої Жмеринки заселялась Графська вулиця за ім'ям графа Д. Гейдена. Він віддавав свої землі під забудову міста, на будову дільничної земської лікарні, а в період імперіалістичної війни — земельну ділянку, суміжну з лікарнею — на будівництво холерного бараку на 50 ліжок.

Зустріч євреями голови Директорії УНР Симона Петлюри, Жмеринка, 1919 рік

Символіка[ред.ред. код]

Символіка міста Жмеринки затверджена рішенням 13 сесії 3 (23) скликання 8 серпня 2000 року Жмеринської міської ради. Автори проекту символіки міста — А. Гречило і У. Гречило.

Герб Жмеринки

Пам'ятки[ред.ред. код]

Докладніше: Пам'ятки Жмеринки

У Жмеринці під охороною держави перебувають 4 пам'ятки архітектури і містобудування, 4 пам'ятки монументального мистецтва і 9 пам'яток історії.

Вулиці[ред.ред. код]

Докладніше про вулиці міста на Вулиці Жмеринки

Місцевості[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

В місті розташовані КМС-79, КЧ-9.

ЗМІ[ред.ред. код]

Преса[ред.ред. код]

Радіо[ред.ред. код]

  • 67.34 FM радіостанція «Обрій» працює на частотах Першої програми Українського Радіо

Телебачення[ред.ред. код]

  • Кабельне телебачення

Транспорт[ред.ред. код]

Докладніше: Транспорт Жмеринки

Міський транспрт[ред.ред. код]

Містом курсують такі маршрутні автобуси:

Приміський та міжміський транспорт[ред.ред. код]

Район з'єднується автобусами, але міжміське та міжнародне сполучення (поїзд № 98-99 ЖмеринкаМосква) обслуговують виключно поїзди та електрички (Див. Жмеринка (станція)).

Персоналії[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Проживали, перебували[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Жмеринська РДА
  2. Управління статистики у Вінницькій області: Чисельність населення на 1 серпня 2013 року
  3. «Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com». Архів оригіналу за 2011-08-13. 
  4. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл. ISBN 5—7707—7867—9 с. 260—263
  5. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… с. 265

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Жмеринка Це незавершена стаття про Жмеринку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.