Ростовська наступальна операція (1941)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростовська наступальна операція (1941)
Ростовська операція (1941)
Операція «Барбаросса»
Вуличні бої в Ростові. Зима 1941
Вуличні бої в Ростові. Зима 1941

Вуличні бої в Ростові. Зима 1941
Дата: 17 листопада — 2 грудня 1941
Місце: Ворошиловградська область УРСР, Ростовська область РРФСР
Результат: перемога Червоної армії
Територіальні зміни: визволення радянськими військами незначної частини Ворошиловградської та Ростовської областей
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Румунія Румунське королівство
Королівство Італія
 Перша словацька республіка
Командувачі
СРСР Черевиченко Я. Т.
СРСР Смирнов А. К.
СРСР Харитонов Ф. М.
СРСР Ремезов Ф. М.
СРСР Лопатін А. І.
СРСР Камков Ф. В.
СРСР Горшков С. Г.
Третій Рейх Г.фон Рундштедт
Третій Рейх Е.фон Кляйст
Третій Рейх Е. фон Маккензен
Третій Рейх Г.фон Вітерсгайм
Третій Рейх Л.Кюблер
Третій Рейх Й.Дітріх
Третій Рейх Ф.Штайнер
Румунія П.Думітреску
Італія Д.Мессе
Словаччина Й. Туранець
Військові формування
СРСР Південний фронт
* 18-та армія
* 37-ма армія
* 9-та армія
* 56-та армія[1]
Азовська військова флотилія
Третій Рейх 1-ша танкова армія
* XXXXIX-й гірський корпус
* III-й моторизований корпус
* XIV-й моторизований корпус
IV-й повітряний флот
Військові сили
67 600 о/с
306 гармат
388 мінометів
222 танка та штурмових гармат
204 військових літака[2][3]
78 777 о/с
566 гармат
360 мінометів
102 танка та САУ
160 військових літаків[4][3]
Зовнішні зображення
Карта Ростовської наступальної операції 1941
Зовнішні зображення
Деталізована карта Ростовської наступальної операції 1941 (положення сторін до дивізій та бригад включно

Ростовська наступальна операція (1941) — наступальна операція радянських військ Південного фронту, що була проведена 17 листопада — 2 грудня 1941 з метою розгрому 1-ї німецької танкової армії та визволення міста Ростову-на-Дону.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

До середини листопада 1941 війська Вермахту силами 1-ї танкової армії групи армій «Південь» захопили значну частина Донбасу, підійшли на підступи до Ростова і створили загрозу прориву на Кубань та Північний Кавказ. На ростовському напрямку оборонялися війська Південного фронту (18-та, 37-ма і 9-та армії; генерал-полковник Черевиченко Я. Т.) та 56-та окрема армія (генерал-лейтенант Ремезов Ф. М.). Задум командування Червоної армії полягав в наступному — наполегливою обороною військ правого крила (12-та армія) фронту не допустити подальшого просування супротивника до Ворошиловграду, а основними силами завдати удару в південно-західному напрямку у фланг і тил 1-й танковій армії та у взаємодії з 56-ю окремою армією розгромити її. Головний удар завдавала 37-ма армія в напрямку на станицю Большекрепінська, допоміжні удари — 9-та і 18-та армії.

17 листопада розпочався наступ військ Південного фронту. Того ж дня відновила наступ на Ростов 1-ша німецька танкова армія. Наступ Південного фронту через нельотну погоду спочатку розвивався повільно. Найбільшого успіху досягла 37-ма армія (генерал-майор Лопатин А. І.), війська якої за 4 діб просунулися на 30-35 км. У той же час противник, використовуючи перевагу в танках, опанував Ростов (21 листопада) і відтіснив 56-ту окрему армію за Дон та на схід від міста. Ударне угруповання Південного фронту, продовжило наполегливо просуватися вперед, і 26 листопада радянські війська вийшли на рубіж р. Тузлов, чим створили загрозу оточення ворожих військ, що прорвалися до Ростова.

Командувач групою армій «Південь» генерал-фельдмаршал Г.фон Рундштедт був змушений спішно зміцнювати оборону на рубежі р. Тузлов, перекинувши туди танкові дивізії з Ростова і словацьку моторизововану дивізію з північного узбережжя Азовського моря. 27 листопада війська ударного угруповання Південного фронту і 56-ї армії23 листопада у складі Південного фронту) завдали удару на Ростов з північного заходу та півдня. Під загрозою оточення супротивник почав відводити свої війська з міста. 29 листопада частини 9-ї і 56-ї армій за сприяння ростовських ополченців і партизанів очистили місто від німецьких загарбників і, переслідуючи розбиті ворожі дивізії, 2 грудня вийшли до р. Міус, де були зупинені перед завчасно підготовленою обороною німецьких військ.

Ростовська наступальна операція — одна з перших великих наступальних операцій Червоної армії у німецько-радянській війні. У результаті її проведення війська Південного фронту запобігли прориву Вермахту на Кавказ, відкинули 1-шу німецьку танкову армію генерала Е.фон Кляйста на захід від Ростова на 60-80 км, стабілізували південний фланг німецько-радянського фронту. Скувавши сили групи армій «Південь», вони не дозволили супротивнику посилювати за її рахунок групу армій «Центр», яка вела стратегічний наступ на головному — московському напрямку, створили сприятливі умови для переходу в контрнаступ під Москвою.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. з 23 листопада у складі Південного фронту
  2. 72 винищувача, 119 бомбардувальників, 13 штурмовиків
  3. а б Ростовская наступательная операция. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 15 липня 2013. 
  4. 100 винищувача, 60 бомбардувальників