Російська партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шаховий дебют
Назва Російська партія
a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
f6 чорний кінь
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Початкові ходи 1. e2-e4 e7-e5 2. Кg1-f3 Кg8-f6
ECO C42-C43
Названо на честь Росія
Категорія дебюту Відкритий дебют

Російська партія (захист Петрова)шаховий дебют, який починається ходами: 1. e2-e4 e7-e5 2. Кg1-f3 Кg8-f6.

Історія[ред.ред. код]

Стратегічна ідея цього дебюту, розробленого російськими шахістами XIX століття О. Петровим та К. Янішем, полягає у негайній контратаці пішака «е4», з наміром одразу перехопити ініціативу. За умови точної гри, білим зазвичай вдається втримати дебютну перевагу, оскільки у симетричних позиціях, які виникають, вони мають право виступки. Однак за чорних останнім часом знайдені цікаві ідеї, що дозволяють ускладнити гру та отримати контршанси. Російська партія входить до дебютного репертуару багатьох провідних гросмейстерів, у тому числі В. Крамника, Б. Гельфанда, П. Леко.

Основні варіанти[ред.ред. код]

У білих є два основні продовження:

  • 3. d2-d4 (система Стейніца)
    • 3...e5:d4 4. e4-e5 Кf6-e4 5. Фd1:d4 d7-d5 6. e5:d6 Ke4:d6
    • 3...Кf6:e4
  • 3. Kf3:e5 — основний варіант: 3...d7-d6 4. Ke5-f3 (4.Ke5:f7?! — гамбіт Кохрена) 4...Kf6:e4.
    • 5. d2-d4 d6-d5 6.Сf1-d3 Cf8-e7 7. 0-0 Kb8-c6 8. Тf1-e1 (можна грати і 8. c2-c4) 8...Cc8-g4 9. c2-c4 Ke4-f6 10. c4:d5 Cg4:f3 11. Фd1:f3 Фd8:d5
    • 5. Фd1-e2 (для цієї системи характерні масові розміни та перехід у ендшпіль. Цей варіант застосовували Емануїл Ласкер і Капабланка). 5...Фd8-e7 6. d2-d3 Ke4-f6 7. Cc1-g5 Фe7:e2+ 8. Cf1:e2 Cf8-e7 9. Kb1-c3 c7-c6 10. 0-0 Kb8-a6 — у білих незначна перевага.

Література[ред.ред. код]

  • Панов В.Н., Эстрин Я.Б. Курс дебютов. — М.: ФиС, 1980. — 496 с.