Хосе Рауль Капабланка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хосе Рауль Капабланка
Capablanca-Lasker 1925.jpg
Капабланка під час партії з Ласкером в 1925 р.
Народився 19 листопада 1888(1888-11-19)
Гавана
Помер 8 березня 1942(1942-03-08) (53 роки)
Нью-Йорк
Діяльність Шахіст
Відомий Шахіст
Третій чемпіон світу з шахів
Титул Чемпіон світу з шахів
Гросмейстер

Хосе́ Рау́ль Капабла́нка і Ґраупе́ра (ісп. José Raúl Capablanca y Graupera; * 19 листопада 1888, Гавана — † 8 березня 1942, Нью-Йорк) — кубинський шахіст. Чемпіон світу з шахів із 1921 до 1927 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Хосе Рауль навчився грати в шахи дуже рано, уже в чотири роки, дивлячись, як грає його батько.

У дев'ять років він почав кожну неділю відвідувати шаховий гурток Гавани. В 1899 році національним чемпіоном Куби став Хуан Корсо, якому Капабланка кинув виклик. У матчі, що почався в 1902 році, молодий кубинець упевнено переміг свого суперника із чотирма виграшами, сімома нічиїми та двома програшами.

У 1904 році Капабланка вирушив до Нью-Йорка, щоб краще вивчити англійську і підготуватися до навчання в університеті. В 1906 році він вступив до Колумбійського університету на факультет інженерної хімії. Університет він відвідував нечасто, бо перевагу віддавав спорту, особливо грі в шахи в престижному Мангетенському шаховому клубі. Упевнений у власній силі, він уже будував план міжнародної шахової кар'єри в Європі, де проводилися найкращі турніри, на яких зустрічалися найсильніші шахісти світу.

В 1909 р. організовано матч Капабланки з американцем Френком Маршалом, дуже досвідченим гравцем, одним із найкращих тодішніх шахістів. У цьому матчі Капабланка здобув перемогу, набравши 15 очок у 23 партіях.

Він жив переважно в Нью-Йорку, де часто проводилися турніри, на яких він посідав призові місця. Але через рік він уперше взяв участь у великому міжнародному турнірі, який проводився в Сан-Себастьяні, Іспанія. Там брали участь майже всі сильні шахісти того часу, крім чемпіона Еммануїла Ласкера. І тут Хосе Рауль зайняв перше місце із шістьома перемогами та тільки однією поразкою.

Завоювання чемпіонства[ред.ред. код]

1911 року Капабланка запропонував Ласкеру влаштувати матч на титул чемпіона світу. Але Ласкер відхилив цей запит, бо не був згодний на умови. Після цього перемовини про матч тимчасово припинилися: тоді ще не було ФІДЕ, що керувала змаганнями на титул чемпіона світу, і чемпіон мав право сам розпоряджатися титулом.

В 1913 р. Капабланка посів друге місце після Маршала на турнірі в Гавані. Далі Капабланка брав участь у чотирьох турнірах у Нью-Йорку, які легко виграв. 3 квітня 1914 року він поїхав до Санкт-Петербурга на крупний міжнародний турнір, де грали найкращі. Там у грі він зустрічається з Ласкером, який грав білими. Вони зіграли спокійний варіант іспанської партії. Капабланка, мабуть, переконаний у тому, що нічия неминуча, грав у пасивному стилі, через що отримав невигідну позицію й програв. У наступній партії проти Зігберта Тарраша він також програв і фінішував другим після Ласкера.

В 1920 р. почалися чергові виснажливі переговори з Ласкером про організацію матчу. Ішлося насамперед про ціну. Зрештою, вони зійшлися на 11 тисячах доларів. Ласкер погодився грати в Гавані з обмеженням у 24 партії. Але всього чотирнадцяти було досить, аби визначився переможець. Це був Капабланка.

У серпні 1922 р. він легко виграв важливий міжнародний турнір у Лондоні. Під час турніру Капабланка й ще 7 провідних шахістів того часу узгодили правила для майбутніх матчів за звання чемпіона світу.

Уже в листопаді Капабланка готовий був зіграти з Акібою Рубінштейном, якому, проте, не вдалося зібрати достатньо грошей на проведення матчу. Рік по тому Олександр Алехін зробив спробу домовитися з американськими бізнесменами про фінансування свого матчу з Капабланкою; у цьому йому відмовили, але профінансували турнір, який відбувся 16 березня 1924 р. у Нью-Йорку. Тут Капабланка переміг десять разів, зробив дев'ять нічиїх та програв перший раз за вісім років чехословаку Ричарду Реті.

Наступного року Капабланка грав у міжнародному турнірі в Москві, першому турнірі, який організовано в СРСР. Капабланка закінчив третім, після Боголюбова та Ласкера з дев'ятьма перемогами й двома поразками проти майже невідомих на той час Ільїна-Женевського та Берлінського. У тому турнірі дали про себе знати перші шахові недоліки Капабланки: він нехтував приготуванням до гри із суперником, тренувався нечасто, не вивчав теорію, бо довіряв своєму досвіду та вмінню.

У 1926 р. Капабланка виграв скромний турнір; тим часом Альохін добився від аргентинської влади фінансування та допомоги в організації матчу між ним і Капабланкою в Буенос-Айресі до 1927 року. Під час приготування до матчу 19 лютого 1927 року було запропоновано провести турнір у Нью-Йорку між Капабланкою, Альохіним, Відмаром, Маршалом, Шпільманом і Німцовічем. Той турнір відбувся, і Капабланка зайняв там перше місце, перемігши всіх своїх суперників, у тому числі й Альохіна.

Втрата титулу[ред.ред. код]

Коли 16 вересня 1927 року двоє великих шахістів сиділи один навпроти одного в шаховому клубі Буенос-Айреса, майже всі прогнози були на користь Капабланки, який на турнірі в Нью-Йорку показав, що він найсильніший. Альохін же не виграв у кубинця жодної партії, хоча домігся не менших за нього успіхів в інших турнірах.

Майже весь матч пройшов із рахунком на користь Альохіна. У двадцять першій партії Капабланка втратив терпіння і, ускладнюючи позицію, програв. У двадцять сьомій партії він упускає можливість виграти, але виграє тридцяту. З рахунком 15-14 на користь Альохіна могло здатися, що зустріч закінчиться нічиєю, але після двох нічиїх Альохін виграв тридцять другу партію і Капабланка впав духом. Звівши внічию наступну і програвши тридцять четверту партію, великий кубинець втратив титул.

Спроба повернути втрачену корону[ред.ред. код]

З 1928 до 1929 року Капабланка грав у турнірах так часто, як тільки міг: в 1928 р. був другим у Кіссінґені, першим у Берліні та Будапешті, в 1929 р. першим у Рамсґейті, Карлсбаді, Барселоні, Будапешті та Ґастінґсі. У цей час Капабланка дає запит на реванш із Альохіним, але той відповів, що в нього вже організовано матч із Боголюбовим. З 1931 до 1934 р. Капабланка не зіграв жодної турнірної партії, присвятивши себе вивченню нових дебютів. Можливо, з новими надіями наприкінці 1934 р. він приїхав до Інґільтерри, щоб узяти участь у черговому новорічному Ґастінґському турнірі. У цьому турнірі він був тільки четвертим із десяти, вигравши чотири та програвши дві партії. Цей результат він повторив у Москві в 1935 р., закінчивши четвертим. Два скромні турніри в Маргіті та Інґільтеррі, які проводилися в 1935 та 1936 р., він закінчив другим.

Несподіваний виграш голландця Макса Ейве у Альохіна в матчі на титул чемпіона світу схоже оживив надії Капабланки повернути чемпіонство. В 1936 році він виграв два крупні міжнародні турніри: в Москві та Ноттінгемі, де зіграв унічию з Ботвинником та обіграв Альохіна (вперше за 9 років).

Тоді він грав агресивніше, щоправда, тільки з найслабшими суперниками. У цей час Капабланка зупинив свою гонитву за титулом: він повинен був зачекати результатів матчу-реваншу між Альохіним та Ейве. Якби голландець переміг, Капабланка ще міг би повернути чемпіонство, але Альохін в 1937 р. повернув собі титул, і всі надії Капабланки остаточно зникли.

Останні роки[ред.ред. код]

У листопаді 1938 р. було організовано крупний турнір АВРО, у якому взяв участь і Капабланка. Вигравши в молодих Кереса та Файна, він програв Альохіну і закінчив сьомим.

У ці роки в нього вперше проявилися симптоми церебрального склерозу. В 1939 р. він зайняв друге місце в невеликих турнірах у Марґіті та Буенос-Айресі. Того ж року він став капітаном кубинської команди в Буенос-Айресі, де виграв 6 та програв 11 партій.

Ввечері 7 березня 1942 р., коли Капабланка сидів у шаховому клубі Манхеттена, йому раптом стало погано. Зразу ж його повезли до лікарні Молте Сінай, де рік тому помер Ласкер. На жаль, уже на ранок помер і він: стався апоклептичний удар. Його поховали в Гавані. На могилі написали просто одне слово — Капабланка.

Джерела[ред.ред. код]

  • Сизоненко А. И. Капабланка : Встречи с Россией. М., 1988.
  • Панов В. Н. Капабланка. М., Физкультура и Спорт, 1970.
  • Линдер И. М. Капабланка в России. М.,Советская Россия, 1988.
Чемпіони світу з шахів
До 1993
Шаховий король
Шаховий король
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
19932006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен