Річард Рорті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річард Рорті та Акбар Ганьї

Рі́чард Ро́рті (англ. Richard Rorty; *4 жовтня 1931 — †8 червня 2007) — американський філософ.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 4 жовтня 1931р. у Нью-Йорку, США, помер 8 червня 2007р. Пало-Альто, Каліфорнія

Вступив до Чиказького університету у віці 15 років. Отримав статус бакалавра, а згодом і магістра, продовжуючи освіту у Єльському університеті.

Відслужив 2 роки в армії, після чого викладав у коледжі до 1961 р. 21 рік пропрацював професором у Прінстонському університеті. З 1982 — професор Вірджинського університету.

Помер від раку підшлункової залози, опублікувавши перед смертю свій останній твір «Вогонь життя».

Філософія[ред.ред. код]

Річард Рорті вважається одним з посередників між англо-американською традицією аналітичної філософії і європейською філософією[1]. Філософія, на думку Рорті, не описує і не досліджує реальний світ, а лише є знаряддям у процесі прагматичного опису і герменевтичної розмови. 1979 року опублікував працю «Філософія і дзеркало природи», в якій здійснена спроба спростувати метафізичне розуміння світу як дзеркала реальності. Філософські розмови характеризуються історичною ситуативністю і не дають можливість сформулювати універсальну, позаісторичну істину.

У наступній книжці «Випадковість, іронія й солідарність» (1989) Рорті наголошує на тому, що істина не відкривається, а створюється у процесі письма або говоріння. Також ця книжка містить твердження, що єдиним незамовним фактом у нашому житті є біль. Щоб його послабити, необхідне існування громадської сфери політичної філософії, у дискусії якої повинні бути включені якомога більше людей. Необхідним елементом є також і приватна сфера, у якій люди могли б вільно досліджувати власні естетичні творіння.

За Рорті, моральний прогрес — поступове розширення здатності людей «симпатизувати» і «довіряти», головний критерій при цьому — «пониження значимості жорстокості». «Ідеальне» суспільство орієнтується не на формулювання остаточної і беззаперечної істини, а на плюралізм точок зору. У якості новой соціальної і культурної парадигми Рорті формулює концепцію «іронічного лібералізму», яка передбачає розуміння людиною відносності і випадковості власної мови і свідомості й категоричне заперечення будь-яких проявів жорстокості.

Головні твори[ред.ред. код]

  • Філософія і дзеркало природи (Philosophy and the Mirror of Nature, 1979)
  • Значення прагматизму (Consequences of Pragmatism, 1982)
  • Філософія після філософії: випадковість, іронія й солідарність(Contingency, Irony, and Solidarity, 1989)

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрямки. — К.: Ваклер, 1996. — С. 296–358.
  • Рорті Р. Прагматизм і філософія // Після філософії : кінець чи трансформація? / упоряд. К. Байнес. — К.: Четверта хвиля, 2000. — С. 24-66.
  • Рорті Р. Постмодерністський буржуазний лібералізм // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — № 21. — 2001. — С. 58-72.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Вінквіст Ч. Е., Тейлор В. Е. Енциклопедія постмодернізму. — К.: Основи, 2003

Посилання[ред.ред. код]