Мартін Гайдеггер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мартін Гайдеггер
Західна філософія
Філософія XX століття
Heidegger 4 (1960) cropped.jpg
Martin Heidegger
Народився 26 вересня 1889(1889-09-26)
Мескірх, Німеччина
Помер 26 травня 1976(1976-05-26) (86 років)
Фрайбург, Німеччина
Школа/Традиція феноменологія ·  герменевтика ·  екзистенціалізм
Основні інтереси онтологія ·  метафізика ·  мистецтво ·  грецька філософія ·  технологія ·  мова ·  поезія ·  мислення
Значні ідеї дазайн ·  ґештель ·  гайдеггерова термінологія
Вплинули на нього Анаксимандр ·  Парменід ·  Геракліт ·  Платон ·  Аристотель ·  Дунс Скот ·  Кант ·  Гельдерлін ·  Шеллінг ·  Гегель ·  К'єркегор ·  Ніцше ·  Дітлі ·  Брентано ·  Гусерль ·  Рільке ·  Тракль ·  Юргер
Вплинув на Лео Штраус · Сартр ·  Кукі Сузо ·  Моріс Мерло-Понті ·  Гадамер ·  Арендт ·  Маркузе ·  Мішель Фуко ·  Жан-Люк Нансі ·  Поль Рікер · Дерріда · Джорджо Агамбен ·  Джанні Ваттімо ·  Альберт Боргманн ·  Бернард Штіглер ·  Лакан · Юбер Дрейфус ·  Ален де Бенуа ·  Христос Яннарас ·  Антанас Мацейна

Ма́ртін Га́йдеґґер (нім. Martin Heidegger) (*26 вересня 1889, Мескірх, Німеччина — †26 травня 1976, Мескірх) — німецький філософ, який зосереджував свою роботу у сферах феноменології та екзистенціалізму. Один із засновників герменевтики та сучасної лінгвістичної філософії. Поруч із Вітґенштайном здійснив мовну революцію.

Будинок у Мескірху, де виріс Гайдеґґер
Могила Гайдеґґера у Мескірху

Професор Марбурзького (1923-28) і Фрайбурзького (192845) університетів.

Найвидатніші праці: «Буття та час» (1927), «Вступ до метафізики» (1935).

Ідеї[ред.ред. код]

У праці «Буття та час» М. Гайдеґґер сформулював вихідні принципи філософії екзистенціалізму, згідно з якими життя сучасної людини у світі науково-технічної цивілізації є нібито «несправжнім» існуванням. «Справжнє» існування досягається, за Гайдеґґером, лише відмовою від раціоналістично-наукового способу життєдіяльності на користь ірраціоналістичного «переживання» — т.зв. екзистенції, основний смисл якої виявляє лише смерть. Тільки перед лицем смерті людина ніби пізнає «смисл буття», усвідомлюючи тлінність людського існування. В останні роки життя Гайдеґґер багато уваги приділяв «екзистенціальному аналізу» мови, звідки бере початок «феноменологічна герменевтика».

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Гайдеґґер М. Будувати, проживати, мислити // Возняк Т. Тексти та переклади. — Х.: Фоліо, 1998. — С. 313–332.
  • Гайдеґґер М. Буття в околі речей // Возняк Т. Тексти та переклади. — Х.: Фоліо, 1998. — С. 332–345.
  • Гайдеґґер М. Гельдерлін та сутність поезії // Возняк Т. Тексти та переклади. — Х.: Фоліо, 1998. — С. 345–363.
  • Гайдеґґер М. Вечірня розмова в таборі для військовополонених // Українські проблеми. — 1998. — № 1. — С. 106–121.
  • Гайдеґґер М. Дорогою до мови. — Львів: Літопис, 2007. — 232 с.

Джерела і посилання[ред.ред. код]


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.