Сабу (режисер)
| Сабу | |
|---|---|
| яп. サブ | |
.jpg) Сабу (Берлінале, 2017) | |
| Ім'я при народженні | Хіроюки Танака |
| Дата народження | 18 листопада 1964 (59 років) |
| Місце народження | Вакаяма, Японія |
| Громадянство |
 Японія |
| Професія | кінорежисер, сценарист, актор |
| Роки активності | 1988—наш час |
| Напрям | кіберпанк, арт-хаус |
| IMDb | ID 0848992 |
 Сабу у Вікісховищі | |
Сабу (яп. サブ, справжнє ім'я — Хіроюкі Танака, яп. 田中博行, Танака Хіроюкі; 18 листопада 1964, префектура Вакаяма, Японія) — японський кінорежисер, сценарист та актор. Лауреат та номінант численних міжнародних та національних фестивальних кінонагород 
.
Біографія[ред. | ред. код]
Хіроюкі Танака народився 18 листопада 1964 року в префектурі Вакаяма в Японії. Навчався в школі моди міста Осака, перш ніж поїхати в Токіо, щоб стати професійним музикантом[1].
Сабу не має професійної кіноосвіти. Перш ніж виступити режисером, знімався з 1986 року як актор. Уперше зіграв головну роль у фільмі «Світовий кімнатний жах» (яп. ワールド・アパートメント・ホラ) режисера Кацухіро Отомо в 1991 році. Зіграв другорядну роль в культовому фільмі режисера Кійосі Куросави «Пульс» (2001)[en] і ролі другого плану в декількох фільмах Такасі Міїке («Таємний світ Сіндзюку»[en], «Вбивця Іті»). Як актор використовує ім'я, отримане при народженні, — Хіроюкі Танака, грає холоднокровних бандитів. Використовує творчий псевдонім «Сабу» як режисер і сценарист з 1996 року[2].
У ранніх фільмах режисера звичайні люди несподівано опиняються в абсурдних ситуаціях і намагаються тікати звідти у звичний для себе світ. Кінокритики відмічають унікальне візуальне рішення та оригінальний гумор фільмів режисера[3]. Вони часто порівнюють Сабу з іншими режисерами «покоління Кітано», такими, як Кійосі Куросава[3][4].
Герой фільму «Поштарський блюз» (1997) — звичайний листоноша, який зустрів старого друга, який став наркодилером. Він підкидає в сумку листоноші пакет з наркотиками та відрізаний палець. Героя підозрюють у вбивстві, а сам він опиняється в небезпеці. У фільмі «Нещасна мавпа» (1998) двоє злочинців вирішують пограбувати банк. Грабіж іде не за планом, але гроші опиняються в руках героя фільму — одного із злочинців. Втікаючи від поліції, він випадково завдає смертельного удару ножем молодій дівчині. Ця лінія перетинається з іншої — троє якудза помилково убили лідера протиборчої банди. У фільмі «Водіння» (2002) до молодої людини підсаджуються троє бандитів у масках і наказують наздогнати ще одного члена банди, який втікав, викравши вкрадені гроші[3][4].
Найвідомішим з ранніх фільмів режисера є «Понеділок» (2000). У цьому фільмі герой, прокинувшись в готелі, не може зрозуміти, де він знаходиться і що з ним сталося. Поступово в його свідомості спливають події: вечірка серед гангстерів, убивство. Цілу главу цьому фільму присвятив американо-японський кінознавець Дайсуке Міяо[en], професор Орегону університету, у своїй книзі «The Oxford Handbook of Japanese Cinema»[5]. Фільм став володарем призу ФІПРЕССІ на Берлінському кінофестивалі в 2000 році[6].
Початок різкої зміни стилю режисера кінокритики відмічали у фільмі «Дзвін благословення» (2002). Головний герой — простий трудар, що опинився в життєвій безвиході після закриття фабрики, на якій він працював. Фільм вирізняється відсутністю динамізму і чорного гумору, характерних для колишніх робіт Сабу, критики відмічали його подібність з повільним і ліричним японським артхаусом[7]. Фільм отримав приз Берлінського кінофестивалю в 2003 році[8].
У 2005 році Сабу зняв фільм «Смертельна втеча», що оповідає про підлітка, який живе в японській глушині. Якудза намагаються викупити землю, щоб створити тут «елітний район». Герой зближується з місцевим католицьким священиком, про якого говорять, що він убивця, і дівчинкою, батьки якої наклали на себе руки. У фільмі створена похмура й реалістична атмосфера. У цьому ж році поставив фільм «Невдале пограбування», — два грабіжники напередодні Різдва, переодягнувшись в Санта-Клаусів, пограбували банк, але евакуатор забрав їх автомобіль, що змусило їх заховати здобич у камері схову. Це призводить до непередбачуваних наслідків. У фільмі знімалися музиканти з ідол-групи V6[9].
Після майже п'ятирічної перерви режисер зняв у 2009 році політичний фільм «Краболов» за однойменною повістю[fr] Такідзі Кобаясі, написаною в 1929 році, в основі якої — реальні події (існує також фільм 1953 року, знятий в стилі соціального реалізму[10]), книга була перевидана в 2008 році накладом в 500 тисяч екземплярів. Фільм розповідає про боротьбу японських рибалок за свої права. Автор книги перебував в лавах Комуністичної партії Японії, був заарештований та помер під тортурами. У інтерв'ю про фільм Сабу сказав, що не читає мангу і романи, але назвав музику основним джерелом натхнення:
«Коли я пишу сценарій, то завжди під час прослуховування музики. А коли я використовую її у фільмі, то музика грає на радіо в автомобілі, або це звук потягу, шум міста, а не фонова музика».— America’s First Major Retrospective of Japan’s Explosive Film Auteur Features 6 Films with 1 International Premiere[4]
Фільм отримав позитивні рецензії кінокритиків[4].
У 2010 році Сабу поставив фільм «Покинутий кролик». У основі фільму — дзьосей-манґа Юмі Уніти, що виходила в жіночому журналі Feel Young з жовтня 2005 по квітень 2011 року. Герой фільму після довгої перерви приходить у свій дім на похорони діда. Він зустрічає в саду дівчинку, яка є позашлюбною донькою померлого, хто її мати — невідомо. Ніхто з родичів не хоче взяти до себе дівчинку, це вирішує зробити Дайкіті. Кінокритики порівнювали фільм з «Малюком» Чарлі Чапліна[11].
У 2013 році Сабу зняв апокаліптичний фільм жахів «Міс Зомбі». У суспільстві, враженому загадковим вірусом, з'являється нове коло жителів — зомбі, але й вони розділяються на класи залежно від ступеня агресивності. Підприємці намагаються залучити до праці в домашньому господарстві найнешкідливішу частину зараженого населення. Фільм став переможцем фестивалю Фанташпорту в номінації «Найкращий фільм», став володарем Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Жерармері та отримав приз журі на Dhaka International Film Festival[en] в 2014 році[12].
Фільм режисера 2015 року — «Подорож Тясуке», — був представлений в конкурсній програмі Берлінського міжнародного фестивалю та був відзначений кількома нагородами фестивалю «Фанташпорту». Головний герой фільму — ангел, який приходить у земний світ, щоб врятувати від загибелі дівчину, в яку він закохується[13].
У 2017 році вийшла кримінальна драма Сабу «Містер Лонг», яка брала участь в конкурсній програмі 67-го Берлінського міжнародного кінофестивалі 2017 року.[14]
На Чиказькому міжнародному фестивалі 2000 року була показана ретроспектива фільмів Сабу. Ретроспектива режисера, яка була організована Товариством Японії, була також проведена у США в 2011 році[15].
Особливості творчості[ред. | ред. код]
Доля завжди є одним з головних героїв фільмів режисера. Часто персонажі здаються лише маріонетками в її руках. Для фільму Сабу зазвичай характерні: серйозність поставленої проблеми, чорний гумор. Сміх часто викликає не діалог, а сама ситуація. Сюжетні лінії побудовані ретельно та детально продумані, але часто завершуються абсурдним фіналом. Дія зазвичай відбувається лінійно, але завжди містить відсилання до минулого. Сюжет часто (особливо в ранніх фільмах) пов'язаний з кримінальним світом. Героями ранніх фільмів режисера є якудза (при цьому самі фільми засновані на развінчанні образу сильної особистості подібного героя, який показаний як розчарована і втомлена людина[16], зняті в жанрі чорної комедії). Останні фільми стилістично різноманітніші, серед них мелодрама, фільм жахів і ліричний фентезі. Також Сабу написав сценарій і зняв короткий науково-фантастичний фільм «A1012K» (2002)[2].
Головні ролі в перших п'яти його фільмах зіграв актор Сін'їті Цуцумі[en], який раніше був відомий головним чином як театральний актор. Коли кінокритик попросив Цуцумі описати Сабу одним словом, то він відповів: «Геній!». У більшості фільмів режисера є присутньою роль для японських акторів Рена Осугі[en] і Сусуму Терадзіми[en] (постійних акторів Такесі Кітано)[16].
Сабу зізнається, що значний вплив на його стиль зробив фільм «Біжи, Лоло, біжи» (режисер — Том Тиквер, 1998). Фільм «Поштарський блюз» містить явні посилання на класику японського кіно, — такі фільми як «Кайдан» (Масакі Кобаясі, 1964), «Народжений вбивати» (Сейдзюн Судзукі, 1967) і навіть «Чунгкінзький експрес» (Вонг Карвай, 1994). У фільмі «Краболов» кінокритики виявили цитати з «Нових часів» Чарлі Чапліна і «Метрополіса» Фріца Ланга, «Броненосця «Потьомніна»» Сергія Ейзенштейна[17].
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Актор | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1996 | Нон-стоп[en] | яп. 弾丸ランナー |  |
|
| |
| 1997 | Поштарський блюз[en] | яп. ポストマンブルース | |
|
| |
| 1998 | Нещасна мавпа | яп. アンラッキー・モンキー | |
|
||
| 2000 | Понеділок[en][18] | яп. Monday | |
|
||
| 2002 | Водіння[ja] | яп. Drive | |
|
| |
| Дзвін благословення | яп. 幸福の鐘 | |
|
|||
| к/м | A1012K | яп. A1012K | |
|||
| 2003 | Герой-невдаха[en] | яп. ハードラックヒーロー | |
|
||
| 2005 | Смертельна втеча[ja] | яп. 疾走 | |
|
||
| 2005 | Невдале пограбування[ja] | яп. ホールドアップダウン | |
|
||
| 2009 | Краболов[17] | яп. 蟹工船 | |
|
||
| 2010 | т/с | Невдаха | яп. トラブルマン | |
|
|
| Покинуте кроленя | яп. うさぎドロップ | |
|
|||
| 2013 | Міс Зомбі[en] | яп. Miss Zombie | |
|
||
| 2015 | Подорож Тясуке[en] | яп. 天の茶助 | |
|
||
| 2017 | Містер Лонг | англ. Mr. Long | |
|
Визнання[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Йокогамський кінофестиваль | |||
| 1992 | Приз найкращому новому акторові | Wârudo apâtomento horâ | Перемога |
| 1997 | Приз найкращому новому режисерові | Нон-стоп | Перемога |
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
| 1997 | Найкращий | Нон-стоп | Номінація |
| 2002 | Найкращий | Дзвін благословення | Номінація |
| Бангкокський кінофестиваль | |||
| 1998 | Приз глядачів за найкращий азійський художній фільм | Поштарський блюз | Перемога |
| Кінофестиваль поліцейського кіно у Коньяку | |||
| 1999 | Приз «Нова кров» | Поштарський блюз | Перемога |
| Кінофестиваль «Фанташпорту» | |||
| 1999 | Найкращий фільм | Нон-стоп | Номінація |
| 2014 | Найкращий фільм | Міс Зомбі | Номінація |
| Гран-прі Orient Express | Номінація | ||
| Спеціальний приз журі Orient Express | Перемога | ||
| 2016 | Найкращий фільм | Подорож Тясуке | Номінація |
| Гран-прі Orient Express | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2000 | Приз «Дон Кіхот» | Понеділок | Перемога |
| Приз ФІПРЕССІ | Перемога | ||
| 2003 | Нагорода Netpac | Дзвін благословенн | Перемога |
| 2015 | Золотий ведмідь | Подорож Тясук | Номінація |
| 2017 | Містер Лонг | Номінація | |
| Кінофестиваль «Фантазія» | |||
| 2003 | Приз журі за найкращий азійський фільм | Водіння | Перемога |
| Міжнародний кінофестиваль Cinemanila | |||
| 2003 | Гран-прі журі | Дзвін благословення | Перемога |
| Кінофестиваль в Жерармері | |||
| 1900 | Гран-прі за найкращий фільм | Міс зомбі | Перемога |
| Даккський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2014 | Приз журі | Міс зомбі | Перемога |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sōichirō, Matsutani. PiC Interview VOL. 001 ＳＡＢＵ // PiC Internet Magazine : сЗбірка. — 2011. — . — June.
- ↑ а б Хіроюкі Танака на сайті IMDb (англ.)
- ↑ а б в YomiTime.
- ↑ а б в г Japan.
- ↑ Cazdyn, 2014.
- ↑ Monday на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Sharp, Jasper (2002). The Blessing Bell (англ.). Midnight Eye. Процитовано 10 листопада 2016.
- ↑ Blessing Bell на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Hiroyuki Tanaka, aka Sabu (англ.). Berliner-kuenstlerprogramm des daad. 2002. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 24 листопада 2016.
- ↑ Kapur, 2011, с. 183-184.
- ↑ Schilling, Mark. Usagi Doroppu (Bunny Drop). Bunny-based drama is a warm but overly fluffy tail (англ.). The Japan Times. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 10 листопада 2016.
- ↑ Miss Zombie на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Chasuke's Journey на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Press Releases Competition 67th Berlinale - Competition and Berlinale Special - Danny Boyle, Hong Sangsoo, Thomas Arslan, Volker Schlöndorff, Sabu, Álex de la Iglesia and Josef Hader’s Directorial Debut in the Competition Programme. Berlinale. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
- ↑ Hale, Mike (25 січня 2011). Fanfare and Ridicule for Japan's Common Man (англ.). NYTimes. Процитовано 10 листопада 2016.
- ↑ а б Klinger.
- ↑ а б Kapur, 2011, с. 183—184.
- ↑ Cazdyn, 2014, с. 15—27.
- ↑ Нагороди та номінації Сабу на сайті IMDb (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Klinger, Gabe (2000-11). Tiger Tanaka – Interview with Japanese Cult Director Hiroyuki “Sabu” Tanaka (англ.). Senses of Cinema. Процитовано 10 листопада 2016.
- 映画監督SABU、6作品上映 JSオーディトリアムで 既成概念を超えた型破りな世界 (яп.). YomiTime. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 10 листопада 2016.
- Japan Society (26 січня 2011). America’s First Major Retrospective of Japan’s Explosive Film Auteur Features 6 Films with 1 International Premiere (англ.). Japan Society. Процитовано 10 листопада 2016.
- Kapur, Jyotsna, Wagner, Keith B. Neoliberalism and Global Cinema: Capital, Culture, and Marxist Critique. — New York : Routledge, 2011. — С. 183—184. — ISBN 9780415889056.
- Miyao, Daisuke. The Oxford Handbook of Japanese Cinema. — Oxford : Oxford Handbooks, 2014. — С. 15—27. — ISBN 9780199731664.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сабу (режисер)
|
