Санта Констанца
Санта Констанца (італ. Chiesa di Santa Costanza) — церква в Римі, побудована бл. 330 року Костянтином Великим. Спочатку будівля була задумана як мавзолей для його дочок — Констанції (також її називали Константіна) та Олени. При вшануванні Констянтина як святого, спочатку переробили мавзолей на баптистерій а потім у 1254 році на церкву з італійським ім'ям Санта Констанца.
При реставрації храму у 1620 році масивний порфіровий саркофаг Костантіни був переміщений до папських зборів старожитностей до музею Пія-Климента, у Ватикані. Головним скарбом мавзолею нині є мозаїки IV ст.
Зміст |
Будівля [ред.]
Ротонда була довший час оточена проходом з колон які проте мали лише естетичну функцію. Вони є тепео зруйнованими як і нартекс. Наявні сьогодні частини будівлі є лише частково оригінальні.
Центральне приміщення накрите 11.5 м діаметром бетонним куполом укріпленим цегляними ребрами. Воно також прикрашене інкрустаціями з мармуру.
Галерея [ред.]
-
Інтер'єр
-
Інтер'єр
-
Мозаїка
-
Мозаїка
-
Мозаїка
Джерела [ред.]
- Achim Arbeiter, Jürgen J. Rasch: Das Mausoleum der Constantina in Rom, Spätantike Zentralbauten in Rom und Latium Bd. 4, von Zabern Mainz 2007, ISBN 978-3-8053-3514-0
Посилання [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Санта Констанца- Il Mausoleo di S. Costanza, на сторінці Сант Ан'єзе фуорі ле Мура
Координати: 41°55′21″N 12°31′03″E / 41.922614° пн. ш. 12.517375° сх. д.
