Ротонда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пантеон (Рим) (II ст.)
Толос Олімпійський, або храм Філіпа II, Олімпія

Рото́нда (італ. rotonda, лат. rotundus — круглий) — кругла в плані споруда, зазвичай увінчана куполом. По периметру ротонди нерідко розташовуються колони.

Форму ротонди мають давньогрецькі толоси, деякі давньоримські храми (наприклад Пантеон) та мавзолеї, баптистерії, окремі християнські церкви (переважно романського стилю, епохи Відродження та в стилі класицизму), зали, а також з 18 ст. — паркові павільйони.[1]

Ротонди в Україні[ред.ред. код]

Ротонда в Херсонесі Таврійському (до 602 р.).

Будова мала круглу центральну частину з чотирма раменами-апсидами, розташованих у формі рівнораменного хреста. Посередині знаходився круглий мармуровий басейн, на дні якого був викутий хрест. Вчені зробили висновок, що це була хрестильня при головній церкві Херсонесу. В кін. 19 ст. руїни церкви були ще до середини вікон. Після 1891 через недбальство російської влади церква разом з іншими була розібрана. Церква була збудована з почергових рядів квадратової цегли та каміння. Стіни ротонди були обкладені мармуровими плитами з мозаїками та фресками. Над апсидами були склепіння.

У княжу добу храми-ротонди споруджувалися переважно в Південній Русі[2][3] — у Києві[4], Галичі[5], Перемишлі[6], Володимирі-Волинському[7], Львові[8]. Невеликі ротонди ХІІІ — поч. XIV століть збереглися в Ужгороді (Горянська ротонда), Столп'ю (Холмщина)[9], Нижанковичах та Чернихівцях[10].

Нечасто, але трапляються ротонди доби класицизму,[11] бароко. Ротондою є костел Св. Йосипа в парку Підгорецького замку — витвір архітектора Кароля Романуса, збудований у 1752–1766 рр, церква в селі Підмостичі, а також Собор Різдва Пресвятої Богородиці (1837 р.) у м. Хмельницькому

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Велика радянська енциклопедія
  2. Юрій, Диба (2000): Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х — першої половини XIV століть.- Автореф. дис… канд. архіт.: 18.00.01.- Нац. ун-т «Львів. політехніка».- Львів, 2000.- 18с. — укр.
  3. Диба Ю. Українські храми-ротонди Х-першої половини XIV століть. Львів, 2005.- 106 с.
  4. Диба Ю. Ротонда 961–962 років у межах найдавнішого городища на Старокиївській горі // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Львів, 1998.- Т. 245.- С. 524–558.
  5. Диба Ю., Петрик В. До проблеми ґрафічної реконструкції церкви пророка Іллі у княжому Галичі // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».- Львів: Інститут «Укрзахід-проектреставрація», 1999.- Число 10.- С.15-26.
  6. Диба Ю. Архітектура ротонди св. Миколая в Перемишлі // VI-а Дрогобицька Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція «Перемишльщина в контексті історії Центрально-Східної Європи» / Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобицький осередок УІТ імені Михайла Грушевського. Інститут Центрально-Східної європи (Дрогобицька філія). Дрогобич, 29-30 жовтня 2002 р. Матеріали опубліковано: Дрогобицький краєзнавчий збірник.- Дрогобич: «Вимір», 2002.- Вип. VI.- С. 66-79.
  7. Диба Ю. Архітектура ротонди «Святого Михаїла Великого» у Володимирі // Сакральне Мистецтво Волині. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції / Волинське обласне управління культури. Волинський краєзнавчий музей. Музей волинської ікони. Луцьк, 31 жовтня — 1 листопада 2002 р.- Луцьк, 2002.- Вип. 9.- С. 60-64.
  8. Диба Ю. Про архітектуру первісної церкви св. Юра у Львові // Давня і середньовічна історія України (історико-археологічний збірник).- Кам'янець-Подільський: Інформаційно-видавничий центр Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, 2000.- С.328-336.
  9. Диба Ю. Каплиця на вежі в Столп'ї та її волинські аналоги // Do piękna nadprzyrodzonego. Sesja naukowa na temat rozwoju sztuki sakralnej od X do ХХ wieku na terenie dawnych diecezji chełmskich kościoła rzymskokatolickiego, prawosławnego, greckokatolickiego.— Chełm: Muzeum Chełmskie, Chełmskie Towarzystwo Regionalne, 2003.— T. 1: Referaty.— S. 36—51.
  10. Диба Ю. Дві маловідомі ротонди княжої доби // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Львів: Видавничий комплекс Наукового товариства імені Шевченка, 2001.- Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування.- С.248-274.
  11. Слободян В. Класицистичні церкви-ротонди в Галичині першої половини XIX століття // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 2003. — № 13, — С. 74-78. — ISBN 966-95066-4-10.

Джерела[ред.ред. код]

  • Володимир, Січинський (1929): Ротонди на Україні.- Київ: Київ-Друк, 1929.- 32 с.
  • József, Csemegi (1949): A tarnaszentmáriai templom hajójának stíluskritikai vizsgálata. (Studies on the Nave of the Church at Tarnaszentmária.) in: Antiquitas Hungarica III (1949), 92-107.
  • Vera, Gervers-Molnár (1972): A középkori Magyarország rotundái. (Rotunda in the Medieval Hungary). Akadémiai, Budapest
  • Sena Sekulić-Gvozdanović (1994): Templom erődítések Horvátországban. (Fortresses in Croatia). Tankönyvkiadó, Zágráb. http://mars.elte.hu/varak/aahrtemplomvarak/hr%20templomvarak.htm
  • Osterlar Church in Danmark http://sv.wikipedia.org/wiki/%C3%98sterlars_kyrka