Сан Лоренцо фуорі ле Мура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фасад церкви Святого Лаврентія за міською стіною

Церква Святого Лаврентія за міською стіною (італ. San Lorenzo fuori le Mura) — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки.

Історія[ред.ред. код]

За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451 року, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою патріарха Єрусалима.У 580-тих роках папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія. У XIII столітті папа Гонорій III прилаштував до стародавнього масштабніший романський храм. З 1374 по 1847 роки в Сан-Лоренцо знову знаходилася кафедра латинських патріархів Єрусалиму. Фасад церквии був зруйнований під час союзницьких бомбардувань Риму в липні 1943 р.; відновлювальні роботи тривали до 1949 р.

Реліквії[ред.ред. код]

Під балдахіном церкви та вівтарем знаходяться реліквії святих мучеників Стефана та Лаврентія. У крипті церкви збереглися рідкісні ранньохристиянські саркофаги. З сучасніших поховань слід зазначити надгробки папи Пія IX і італійського прем'єр-міністра Альчіде де Гаспері. Навколо храму знаходиться сучасне кладовище Кампо Верано.

Посилання[ред.ред. код]

Офіційна сторінка Церкви Святого Лаврентія за міською стіноюітал.

41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.90250° пн. ш. 12.52056° сх. д. / 41.90250; 12.52056Координати: 41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.90250° пн. ш. 12.52056° сх. д. / 41.90250; 12.52056{{#coordinates:41|54|09|N|12|31|14|E|region:IT-RM_type:landmark |primary |name= }}