Пій IX

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Блаженний
Пій ІХ
(Pius PP. IX)
Popepiusix.jpg
PiusIXCOA.jpg
У миру граф Джованні Марія Мастай де Феретті
Народився 13 травня 1792
м. Анкона, провінція Сенігаллія, Італія
Початок понтифікату 16 червня 1846
Інтронізація 21 червня 1846
Кінець понтифікату 7 лютого 1878
Попередник Григорій XVI
Наступник Лев ХІІІ


Портали: Католицтво

Блаженний Пій ІХ (лат. Pius PP. IX;справжнє ім'я: Джованні Марія Мастай де Феретті; * 13 травня 1792 — 7 лютого 1878) — Папа Римський.

Біографія[ред.ред. код]

Римський Папа з 16 червня 1846 по 7 лютого 1878. Засновник сучасного вчення про права і привілеї Римського первосвященика.

В 1846-47 роках провів ліберальні реформи в Папській області, що спонукало деяких учасників Рісорджименто побачити в ньому майбутнього лідера за об'єднання Італії. На початку революції 1848-49 у Папській області провів деякі ліберальні реформи, але незабаром був вимушений покинути Рим. Його покровителем вважався французький імператор Наполеон III, війська якого на прохання Папи були введені до Риму.

У 1850-53 рр. Ватикан й уряд Австро-Угорщини дискутували питання утворення українського патріархату на базі Галицької митрополії УГКЦ. Був розроблений проект підвищення Галицької митрополії до рівня патріархату, що викликало опір уряду Угорщини та угорського, та польського єпископату.

У 1867 р. Папа Римський Пій ІХ надав іконі Зарваницької Богоматері відпустового статусу. Тобто та людина, яка прийшла їй поклонитися, може отримати особливу ласку від Бога. Причислив до лику святих єпископа Йосафата Кунцевича.

Після ліквідації Папської влади над Римом (1870) відмовився визнати об'єднану італійську державу. Проголосив догмат щодо непорочного зачаття Діви Марії.

Скликав I Ватиканський собор.

Понтифікат Пія IX — найтриваліший в історії Римо-католицької церкви, після апостола Петра. Він тривав 31 рік, 7 місяців та 22 дні.

Беатифікація[ред.ред. код]

У 2000 році Папа Іван-Павло II причислив Пія IX до лику блаженних. Похований у римській базиліці Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура.

Джерела[ред.ред. код]

«Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона»: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — г. СПб.: 1890—1907 гг. (рос.)