Світова література

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Світова література(або всесвітня література) — сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо. Література кожного народу має свою національну й художню своєрідність, але вона сприймає досягнення літератур інших країн і розвивається у взаємодії з ними, запозичуючи окремі елементи (факти, ідеї, поетичні форми тощо). Тому як поняття всесвітня література була усвідомлена лише в XIX ст., коли особливо поширилися літературні зв’язки різних країн.

  • В ширшому значенні цей термін означає всю літературу, створену в будь-якій точці світу від початку існування людської цивілізації.
  • У вузькому сенсі — це узагальнена концепція літератур, створених різними мовами, які класифікуються так: Європо-орієнтована література, література за жанрами, література континентів, література націй, і так далі.

Походження терміну[ред.ред. код]

Творцем терміну «світова література» офіційно вважають Йоганна Вольфганга фон Гете, який у 1827 році вжив німецький вислів Weltliteratur. Але концепція терміну набагато старша (Вольтер, Віко, Лейбніц). Однак саме Гете звертати увагу на загальні тенденції розвитку, взаємозв’язки та характерні специфічні особливості кожної з національних літератур, їх здобутки, спираючись на творчість визначних письменників, які презентують певні літературні явища різних періодів (античність, Середньовіччя тощо), регіонів (Західна Європа, Близький Схід тощо) конкретно зазначених країн.

Особливості[ред.ред. код]

До певного часу літературний процес у кожній країні мав відносно замкнений, суто національний характер. Але з розвитком економічних та культурних зв’язків із багатьох національних і місцевих літератур утворюється одна всесвітня література. Всесвітній літературний процес зумовлений розвитком різних національних літератур, які мають власну своєрідність, але водночас існують загальні закономірності, притаманні літературі загалом. Важливу роль у літературному процесі відіграє взаємодія літератури з іншими видами мистецтва, з культурними та суспільними явищами, з наукою, філософією. Історія літератури тісно пов’язана з історією суспільства, однак їй притаманні власні, внутрішні закони розвитку. Розвиток і функціонування літературного процесу відбувається як за певної епохи, так і впродовж усієї історії нації, країни, світу. В історії світової літератури відомі кілька етапів розвитку.

Етапи розвитку світової літератури[ред.ред. код]

  1. Міфологія, усна народна творчість
  2. Антична література (VIII ст. до н. е. - V ст. н. е.)
  3. Література доби Середньовіччя (V-ХV ст.)
  4. Література доби Відродження (ХV-ХVII ст.)
  5. Література XVII ст.: бароко і класицизм
  6. Література доби Просвітництва (кінець XVII - XVIII ст.): просвітницький реалізм, просвітницький класицизм, сентименталізм, рококо
  7. Література XIX ст. : романтизм і реалізм
  8. Література кінця XIX - другої половини XX ст.: модернізм (паралельно розвиваються інші напрями — реалізм, романтизм)
  9. Література останньої третини XX - початку XXI ст.: постмодернізм, розвиток інших напрямів

Посилання[ред.ред. код]