Синевир (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Синевир
Герб Синевира Прапор Синевира
Світанок у селі Синевир
Світанок у селі Синевир
Світанок у селі Синевир
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Синевирська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21120230010059829
Основні дані
Засноване XV століття
Населення 4805
Поштовий індекс 90041
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°29′48″ пн. ш. 23°36′52″ сх. д. / 48.49667° пн. ш. 23.61444° сх. д. / 48.49667; 23.61444Координати: 48°29′48″ пн. ш. 23°36′52″ сх. д. / 48.49667° пн. ш. 23.61444° сх. д. / 48.49667; 23.61444
Середня висота
над рівнем моря
659 м
Водойми р. Теребля, р. Озерянка, струмок Фульївець
Місцева влада
Адреса ради с. Синевир, 1066, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90041
Сільський голова Куруц Микола Михайлович
Карта
Синевир. Карта розташування: Україна
Синевир
Синевир
Синевир. Карта розташування: Закарпатська область
Синевир
Синевир
Мапа
Мапа

CMNS: Синевир у Вікісховищі

Синеви́р — село в Україні, центр Синевирської громади Хустського району Закарпатської області. Населення — 4805 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Синевир оточують гори центральних лісистих Карпат (масив Привододільні Горгани).

На північно-східній околиці присілку села струмок Фульївець впадає у річку Озерянку.

На північ від села розташовані водоспади — Кам'янецький та Шипун.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з документами, село разом з лісами, розташованими навколо нього, було володінням спадкоємців Карніша і Крічфолуші. Серед землевласників згадуються і Бернат Ласко, Кун Петер, Тегза та інші. В їхні володіння входили луки, пасовиська, полонини, ліси. Згідно з письмовими джерелами 1851 р. лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу.

На початку XIX ст. почалося хижацьке винищення лісів, посилилася експлуатація верховинців — лісорубів. Торгівля лісом приносила великі прибутки. В лісовому господарстві було зайнято понад половини жителів села. Праця лісорубів та бокорашів була тяжкою і небезпечною, вимагала великих затрат фізичної сили, вміння та героїзму.

З 1843 р. селище мало власну символіку: печатку з зображенням чотирьох дерев, перед якими стоїть лісоруб з сокирою.

27 травня 2016 року в Синевирі відкрито пам'ятну дошку Сергію Цімботі.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4532 особи, з яких 2151 чоловік та 2381 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4802 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,90 %
російська 0,08 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Музей лісу і сплаву[ред. | ред. код]

У червні 2010 року розпочав роботу відновлений Музей лісу і сплаву (розташований біля північно-східної околиці села). У ньому можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань усього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів, а також побачити інші експонати музею лісосплаву, котрий був зруйнований повінню 1998 року. Неподалік від музею розташоване високогірне озеро Озірце.

Природничі пам'ятки[ред. | ред. код]

В околицях села розташований іхтіологічний заказник місцевого значення Кантина.

Присілки[ред. | ред. код]

Береги[ред. | ред. код]

Об'єднане з селом Синевир рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967.

Згадки: 1892 — Berchi, 1898 — Berchi, 1902 — Berchi, 1944 — Berehi, Береги, 1983 — Береги.

Хащовата[ред. | ред. код]

Згадки: 1892 — Chascsováti (Hnt.), 1898 — Chastyováti (Hnt.), 1902 — Hascsovata (Hnt.).

Чорна Ріка[ред. | ред. код]

Згадки: 1892 — Csornorika (Hnt.), 1898 — Csornarika (Hnt.), 1902 — Csornarika (Hnt.).

Маркушовець[ред. | ред. код]

Згадки: 1892 — Markuszovecz, 1898 — Markuszovecz, 1902 — Markusovec, 1905 — Markusovecz .

Вагаш[ред. | ред. код]

Згадки: 1888 — Vágás, 1892 — Vágás, 1898 — Vágás, 1902 — Vágás, 1905 — Vágás, 1944 — Vágás, Вагашъ.

Товчка[ред. | ред. код]

Згадки: 1780-1 — Tocska, 1789 — Tocska, 1805 — Toucska, 1808 — Tócska, 1828 — Tocska, Tocska, 1892 — Szinevér-Tocska, 1898 — Tocska, 1907 — Tócska, 1913 — Tócska, 1925 — Točka, 1930 — Toučka, 1944 — Tócska, Товчка.

Релігія[ред. | ред. код]

Сучасні церкви села:

  • Церква Успіння пресвятої Богородиці 1905 року;
  • Церква Преображення Господнього 1930-х років.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В селі Синевир описуються події з роману «Хлопці з Бобрової річки» Ярослава Фоглара.

Співпраця[ред. | ред. код]

ІталіяПолліна, Італія (2022)[4]

Відомі люди[ред. | ред. код]

У поселенні народились:

  • Цімбота Сергій Михайлович (1985—2015) — учасник російсько-української війни;
  • Фічора Іван Васильович (нар. 1939) — український педагог;
  • Чаба Нодь (нар. 1906) — інженер-механік та електрик, письменник з економіки і техніки. З 1950 року був науковим співробітником Енергетичного інституту Румунської академії наук.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. Синевирська громада розвиває співпрацю з італійським муніципалітетом Полліна за підтримки U-LEAD. decentralization.gov.ua. Процитовано 26 травня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]