Хустський район
| Хустський район | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
| Район на карті області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: | ||||
| Область/АРК: | Закарпатська область | |||
| Код КОАТУУ: | 2125300000 | |||
| Населення: | ▲ 95 447 (на 1.09.2011) | |||
| Площа: | 975 км² | |||
| Густота: | 97.8 осіб/км² | |||
| Тел. код: | +380-3142 | |||
| Поштові індекси: | 90409—90458 | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Хуст | |||
| Селищні ради: | 1 | |||
| Сільські ради: | 25 | |||
| Смт: | 1 | |||
| Села: | 56 | |||
| Мапа району | ||||
| Районна влада | ||||
| Адреса: | 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21, 4-35-13 | |||
| Веб-сторінка: | Хустська РДА | |||
| Голова РДА: | Турчин Федір Федорович | |||
| Голова РР: | Губаль Василь Іванович | |||
Ху́стський райо́н — район Закарпатської області України. Площа — 975 км² (65 500 га — с/г земель, 40 % — ліси). Район межує з Румунією. Загальна кількість населених пунктів складає 57, з яких 1 селище міського типу, 21 велике село. Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у районному центрі — місті Хуст (32,5 тис.чол.). 3 села (Зарічне, Кіреші та Чертіж) відносяться до складу Хустської міськради і офіційно не належать Хустському району.
Зміст |
[ред.] Населення
Середня густота населення — 94,8 чол. на 1 км². Населення Хустського району складає 127,3 тис.чол., з яких міське населення — 40,6 тис., а сільське — 86,7 тис. Загалом на території району проживають представники різних національностей, серед яких виразно представлені українці, румуни, німці, угорці, росіяни, роми. (за даними перепису 2002 року)
- українці — 92100 чол. (95,3 відсотка)
- угорці — 3800 чол. (3,9 відсотка)
- росіяни — 773 чол. (0,8 відсотка)
[ред.] Природа
Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Хустщини є вершина Лак, що підіймається на 1 134 метри. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Тиса, Теребля. На території району знаходиться «Закарпатське море» — Вільшанське водосховище та вулканічне Липовецьке озеро, яке, до речі, розташоване у горловині давнього вулкана. Про нього розповідають багато таємничих історій.
Флора Хустщини представлена унікальними рослинами: айстра альпійська, еритроній собачий зуб, сосна кедрова, тирлич вирізаний, тирлич жовтий, тис ягідний, дзвоники карпатські, ширянка альпійська, виток карпатський, смородина карпатська, льон гірський.
Серед тварин особливо поширені на Хустщині: лисиця, вовк, єнотовидний собака, бурий ведмідь, борсук, куниця, горностай, видра, лісовий кіт, рись, заєць, вивірка, дикий кабан, сарна, карпатський олень.
Серед птахів слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, сіру куріпку, сову, дика гуска, дика качка, а з плазунів поширені ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна, саламандра. У річках району водиться багато риби: пструг струмковий, лосось дунайський, харіус, умбра, бабець, марена, головень, плітка, карась.
На території Хустщини розташований Хустський масив Карпатського заповідника «Долина нарцисів», а також кілька унікальних заказників, де охороняються унікальні рослини та тварини Карпат. Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі. Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми і з гір зповз величезний шмат землі разом з рослинами, які і стали знаменитістю цієї долини. А ось неподалік с. Іза знаходиться знаменита на всю Україну оленяча ферма, де вирощують плямистих оленів з метою здобуття з рогів цих благородних тварин важливої медичної сировини — пантокрину.
[ред.] Мінеральні води
Основні бальнеологічні ресурси складають 4 родовища мінеральних вод різних груп: Шаянське, Драгівське, Велятинське, Нарцис. Відомі також багаточисленні окремі водопрояви мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела). Серед водопроявів — хлоридні натрієві води, розсоли (Шаянське, Велятинське родовища, а також у с. Олександрівка) Солотвинської западини. Наявні мінеральні води можна використовувати як для пиття, так і для купання (ванни, басейни). Ще застосовуються для інгаляцій, виготовлення лікувальних солей, і, звичайно, розливу в пляшки.
Розливаються 4 види мінеральних вод — Хижанська, Шаянська, Нарцис та Драгівська.
На території району знаходяться угіддя Карпатського біосферного заповідника — Угольський масив, а також урочище Кірещі (заповідник державного значення, відомий під назвою Долина нарцисів). Природно-заповідним фондом місцевого значення є урочище Монастир.
[ред.] Історія
В районі знаходяться унікальні дерев'яні церкви у селах Данилово, Крайниково, Сокирниця, Олександрівка, окрім того тут є декілька монастирів: жіночий православний у селах Драгово-Забродь, жіночий православний у селі Липча, чоловічий православний у селі Іза-Нанково, чоловічий православний у Хуст-Городилово, чоловічий православний у Хуст-Колесарово.
Цікаво, що на території району знаходяться два середньовічні замки: Хустський замок ХІ-XVIII ст. та Вишківський замок XIII—XIV ст. Руїни Хустського замку — у 1191 р. угорські королі закінчили будувати фортецю, будівництво якої йшло понад сто років. Після 1526 р. замок перейшов до Трансільванського князівства. У 1709 р. у замку відбувся загальнотрансільванський сейм прибічників Ференца ІІ Ракоці. У 1766 р. під час великої грози над Хустом блискавка влучила в порохову вежу замку і запалила її, від чого значна частина фортеці була знищена.
Залишки Вишківського замку — перша згадка про фортецю відноситься до кінця ХІІІст. (1281 р.), коли брати Мік та Іштван Чепа з роду Гунт-Пазмань на землях, подарованих їм угорським королем Ласло IV побудували на горі Вар-Гедь (висота 589 м) земляну фортецю. Вона виконувала роль охорони водного шляху по Тисі, по якому йшла із солотвинських солекопалень кам'яна сіль. У 1300—1350 рр. фортеця була центром Мараморського комітату.
Цікаво що саме на Хустщині у 1874 р. винахідник А. Єнковський із села Стеблівки винайшов машину для механізованого збирання пшениці, яку пізніше запатентували у США як комбайн.
Не менш цікавим є те, що після розпаду Австро-Угорщини восени 1918 р. багато закарпатців виявило бажання приєднатися до України і про це чітко було заявлено на з'їзді саме у невеличкому тоді містечку Хуст, 21 січня 1919 р.
А через два десятиліття Хустщина дала закарпатській історії черговий поворот 15 березня 1939 р. було проголошення нове державне утворення — Карпатська Україна з центром у місті Хуст, а першим її президентом став Августин Волошин. Ця держава проіснувала зовсім недовго, оскільки невдовзі була окупована Угорщиною. А вже у 1941 році Угорська держава, до складу якої входило і Закарпаття, вступила у Другу світову війну.
[ред.] Примітки
|
Населені пункти Хустського району |
|
|---|---|
| Смт: | Вишково |
| Села: | Березово • Боронява • Велятин • Вертеп • Вільшани • Гонцош • Горінчово • Данилово • Ділок • Драгово • Жовтневе • Забрідь • Залом • Золотарьово • Іза • Каллів • Карповтлаш • Кічерели • Копашново • Кошельово • Крайнє • Крайниково • Крива • Кривий • Кутлаш • Липецька Поляна • Липовець • Липча • Лунка • Медвежий • Модьорош • Монастирець • Нанково • Нижнє Селище • Нижній Бистрий • Облаз • Ожоверх • Олександрівка • Осава • Поляна • Посіч • Поточок • Противень • Ракош • Рокосово • Ряпідь • Слоповий • Сокирниця • Становець • Стеблівка • Сюрюк • Тополин • Хустець • Шаян • Широке • Яблунівка |
|
||||||||||||||