Скелелазіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скелелазіння, Англія
Подолання льодовика за допомогою техніки застосування льодорубів

Скелелазіння — вид спорту, який полягає у вільному лазінні (найчастіше – сходженню) по природному (скелі) або штучному (скалодром) рельєфу. Це самостійний вид спорту, який вийшов з альпінізму й нерозривно пов'язаний з ним.

Різниця між альпінізмом і скелелазінням в тому, що в скелелазінні, як правило, є постійні (статичні) точки опори - гаки, які забетовані у скелю, а в альпізмі навпаки, всі точки страховки, як правило, є тимчасові (френди, закладки тощо), а також що альпінізм, на відміну від скелелазіння, дозволяє лазіння з застосування спеціальних інструментів та додаткового спорядження.

Різновиди скелелазіння[ред.ред. код]

Боулдерінг[ред.ред. код]

Докладніше у статті Боулдерінг
Боулдеринг

Боулдерінг (англ. bouldering — лазіння по валунах) — різновид спортивного скелелазіння. Полягає в проходженні серії коротких, але дуже складних трас. На відміну від інших видів скелелазіння, здійснюється без використання мотузок, карабінів і інших страхувальних пристосувань. Щоб зменшити ризик отримання травми від падіння, скелелази не піднімаються вище, ніж 3-5 метрів над землею (у деяких випадких до 7 метрів). Для страховки використовуються спеціальні мати - креш педи, або ж напарник, стоячи знизу страхує руками. Змагання й тренування по боулдерінгу можуть проходити як на природному рельєфі, так і на штучному. Необхідне спорядження — скельні туфлі, магнезія (навіть якщо руки не пітніють), іноді може придатися каніфоль для просушування вологого рельєфу.

Deep-water solo[ред.ред. код]

Deep-water solo — відносно новий різновид скелелазіння, поки не має закріпленої назви. Особливість цього виду полягає в тому, що лазіння на природному рельєфі здійснюється без страховки, а у випадку зриву спортсмен падає у воду.

Оцінка складності маршрутів[ред.ред. код]

Скелелазіння, Україна, Крим, г. Парагільмен

В Україні застосовується французька система оцінки складності скалелазних маршрутів, згідно з якою розрізнюють шістнадцять категорій складності: найпростіші — 4, найскладніші — 9В, кожна категорія — 4, 5, 6… — ділиться на три підкатегорії — А, В, С.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Спутник туриста. М.: Физкультура и спорт. 1970, 336 с.
  • Маєрковіч Ст Ст. Гурьян Ю. А., На скелі! Довідник-путівник для скелелазів і туристів, Л., 1971, Скелелазіння спортивне
  • УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): СКЕЛЕЛАЗІННЯ

Посилання[ред.ред. код]


Спорт Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.