Слюзар Володимир Климентійович (священник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуга Божий
Володимир Слюзар
Володимир Климентійович Слюзар
Народився 1898
Колодіївка, Підволочиський район, Тернопільська область, СРСР
Помер 26 березня 1952(1952-03-26)
Республіка Комі, РРФСР, СРСР
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Національність українець
Діяльність священник

Володимир Климентійович Слюзар (1898, с. Колодіївка, нині Україна — 26 березня 1952, Печорський трудовий табір, Республіка Комі, нині Росія) — український священник, релігійно-громадський діяч, слуга Божий греко-католицької церкви.

Життєпис[ред. | ред. код]

, Після закінчення гімназії студіював богословські науки у Львівській духовній семінарії. У травні 1932 році отримав священниче свячення від митрополита Андрея Шептицького в соборі святого Юра. Виконував душпастирські обов’язки у с. Сущин, був катехитом у місцевій школі.[1]

Під час Другої світової війни переховував 5 родин євреїв.[2]

Після Львівського псевдособору 1946 року відмовився переходити у російське православ'я. [3]

Заарештований 26 листопада 1947 року.

Енцикліки Папи Пія ХІ "Про безбожний комунізм", яка зберігалась в отця, вистачило на засудження до 10 років концтаборів ГУЛАГу.[2]

Після суду вивезений в один з найсуворіших концтаборів у Автономній республіці Комі. У тюрмі і концтаборі не припиняв душпастирську діяльність. Важка непосильна праця та нестерпні умови довели організм до дистрофії. 26 березня 1952 року помер.

Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]

Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Володимира Слюзара до лику блаженних[4].[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СУЩИН | Теребовлянська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 3 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2023.
  2. а б Новини Львова: Священнику дали 10 років концтаборів за енцикліки Про безбожний комунізм. galinfo.com.ua. Процитовано 3 серпня 2023.
  3. У 70-у річницю Львівського псевдособору Митрополит Василій закликав вшанувати кожного, хто залишився вірним УГКЦ та Україні. www.tze.org.ua (uk-ua) . Процитовано 3 серпня 2023.
  4. Лабінська, К. «Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру» // Risy. — 2010. — 23 вересня.
  5. У Церкві готуються беатифікувати подвижників початку минулого століття і жертв комуністичних переслідувань. Храм Блаженного Миколая Чарнецького (укр.). 29 вересня 2010. Процитовано 3 серпня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]