Собень (замок)
Замок
Соб'єн
руїни замку
Sobień Координати 49°31′37″ пн. ш. 22°19′45″ сх. д.H G O
|
Замок Соб'єн (Собан 1372, кастро Собиен 1460) — середньовічний замок на прадавніх етнічних українських територіях Бойківщини, над Сяном . Руїни зараз знаходяться в с. Монастирець Ліського повіту Підкарпатського воєводства.
Історія[ред. | ред. код]
Ймовірно, замок-фортеця був закладений в період розквіту Галицько-Волинського Князівства XII–XIII ст. В польських документах вперше згадується, як Собан (Soban), королівська власність. В 1389 замок був наданий Владиславом ІІ роду Кмітів. В 1434 — згадка про капличку замкову.
В 1474 році замок був знищений угорськими військами. Згодом відбудований, замок знову знищили угорці в 1512. Незабаром після цього Кміти переносять свою резиденцію до замка в м. Лісько, а спустошений замок Соб'єн залишився в руїнах. Пізніше знову відбудований.
З 9 на 10 травня 1946 року під пагорбом Соб'єна відбулася одна з найбільших після другої світової війни партизанських сутичок — бій бронепоїзда Panzertriebwagen 16 з сотнями УПА Василя Шишканинця (псевдо-Біра), Стаха і Степана Стебельського (псевдо-Хрін).
Власники[ред. | ред. код]
- Галицькі князі
- Стефан — син Войоста з Собніва в 1359 отримав замок.
- 1389–1580 Кміти гербу Шренява.
- 1580–1713 Стадницькі гербу Шренява.
- 1713–1803 Оссолінські, Мнішеки.
- 1803–1939 Красицькі, Юлія Тереза Вандалін-Мнішек.
Стан на сьогодні[ред. | ред. код]
На пагорбі, який поріс лісом, над Сяном — залишки оборонних мурів, будинків і сліди валів замку.
Природа[ред. | ред. код]
Місце, де стояв замок, є цікавим природним об'єктом. З 1970 року — це природний резерв Гора Соб'єн.
Література[ред. | ред. код]
- Garbacik J., «Sobień i Lesko — dwa zamki Kmitów „Sobieńskich“», Ziemia 10, s. 231–234., 1938
- Kotowicz P. N., Chlewicki R., «O pożytkach z archiwów. Późnośredniowieczny trzewik pochwy miecza z badań Tadeusza R. Żurowskiego na zamku „Sobień“ w Manastercu», [w:] Variae Sententiae. Księga jubileuszowa Działu Archeologii Muzeum Okręgowego w Rzeszowie, red. J. Podgórska-Czopek, Rzeszów, s. 139–162., 2010
- Tomczyk S., «Zamek Sobień», [w:] Studia i Materiały z dziejów Śląska i Małopolski, red. R. Żerelik, Wrocław 2001, s. 125–166
- Trawka R., «Kmitowie. Studium kariery politycznej i społecznej w późnośredniowiecznej Polsce», Kraków 2005,
- Żurowski T. R.
- 1966 Sobień nad Sanem, Sprawozdanie Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za 1965 r., s. 86-97.
- 1968 Sobień nad Sanem. Prace archeologiczne i konserwatorskie w 1966 r., Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za 1966 r., s. 183–207.
- 1968a Sobień-Zamczysko, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1967 r., s. 362–363.
- 1969 Sobień-Manasterzec, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1968 r., s. 367–368.
- 1970 Sobień-Monasterzec, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1969 r., s. 392–394.
- 1971 Sobień nad Sanem — badania archeologiczno-architektoniczne w roku 1967, «MSROA» za 1967 r., s. 132–156.
- 1972 Sobień-Manasterzec, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1971 r., s. 221–222.
- 1973 Zagadnienia badawcze zamków średniowiecznych na terenie województwa rzeszowskiego, Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za lata 1968–1969, s. 53-62.
- 1974 Sobień-Manasterzec, pow. Lesko /bieszczadzki/, Informator Archeologiczny. Badania 1973 r., s. 217.
- 1975 Sobień nad Sanem — badania archeologiczno-architektoniczne w latach 1968–1969, Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za lata 1970–1972, s. 102–124.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (серпень 2018) |
|