Собень (замок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок
Соб'єн
Sobień
руїни замку

Координати 49°31′37″ пн. ш. 22°19′45″ сх. д.H G O

Країна Польща Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Ліський
Дата заснування 14 століття
Часовий пояс UTC+1
OSM 6948085 ·R (Монастирець)
Соб'єн. Карта розташування: Польща
Соб'єн
Соб'єн
Соб'єн (Польща)
Соб'єн. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Соб'єн
Соб'єн
Соб'єн (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Замок Соб'єн (Собан 1372, кастро Собиен 1460) — середньовічний замок на прадавніх етнічних українських територіях Бойківщини, над Сяном . Руїни зараз знаходяться в с. Монастирець Ліського повіту Підкарпатського воєводства.

Історія[ред. | ред. код]

Ймовірно, замок-фортеця був закладений в період розквіту Галицько-Волинського Князівства XII–XIII ст. В польських документах вперше згадується, як Собан (Soban), королівська власність. В 1389 замок був наданий Владиславом ІІ роду Кмітів. В 1434 — згадка про капличку замкову.

В 1474 році замок був знищений угорськими військами. Згодом відбудований, замок знову знищили угорці в 1512. Незабаром після цього Кміти переносять свою резиденцію до замка в м. Лісько, а спустошений замок Соб'єн залишився в руїнах. Пізніше знову відбудований.

З 9 на 10 травня 1946 року під пагорбом Соб'єна відбулася одна з найбільших після другої світової війни партизанських сутичок — бій бронепоїзда Panzertriebwagen 16 з сотнями УПА Василя Шишканинця (псевдо-Біра), Стаха і Степана Стебельського (псевдо-Хрін).

Власники[ред. | ред. код]

Стан на сьогодні[ред. | ред. код]

На пагорбі, який поріс лісом, над Сяном — залишки оборонних мурів, будинків і сліди валів замку.

Природа[ред. | ред. код]

Місце, де стояв замок, є цікавим природним об'єктом. З 1970 року — це природний резерв Гора Соб'єн.

Література[ред. | ред. код]

  • Garbacik J., «Sobień i Lesko — dwa zamki Kmitów „Sobieńskich“», Ziemia 10, s. 231–234., 1938
  • Kotowicz P. N., Chlewicki R., «O pożytkach z archiwów. Późnośredniowieczny trzewik pochwy miecza z badań Tadeusza R. Żurowskiego na zamku „Sobień“ w Manastercu», [w:] Variae Sententiae. Księga jubileuszowa Działu Archeologii Muzeum Okręgowego w Rzeszowie, red. J. Podgórska-Czopek, Rzeszów, s. 139–162., 2010
  • Tomczyk S., «Zamek Sobień», [w:] Studia i Materiały z dziejów Śląska i Małopolski, red. R. Żerelik, Wrocław 2001, s. 125–166
  • Trawka R., «Kmitowie. Studium kariery politycznej i społecznej w późnośredniowiecznej Polsce», Kraków 2005,
  • Żurowski T. R.
    • 1966 Sobień nad Sanem, Sprawozdanie Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za 1965 r., s. 86-97.
    • 1968 Sobień nad Sanem. Prace archeologiczne i konserwatorskie w 1966 r., Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za 1966 r., s. 183–207.
    • 1968a Sobień-Zamczysko, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1967 r., s. 362–363.
    • 1969 Sobień-Manasterzec, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1968 r., s. 367–368.
    • 1970 Sobień-Monasterzec, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1969 r., s. 392–394.
    • 1971 Sobień nad Sanem — badania archeologiczno-architektoniczne w roku 1967, «MSROA» za 1967 r., s. 132–156.
    • 1972 Sobień-Manasterzec, pow. Lesko, Informator Archeologiczny. Badania 1971 r., s. 221–222.
    • 1973 Zagadnienia badawcze zamków średniowiecznych na terenie województwa rzeszowskiego, Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za lata 1968–1969, s. 53-62.
    • 1974 Sobień-Manasterzec, pow. Lesko /bieszczadzki/, Informator Archeologiczny. Badania 1973 r., s. 217.
    • 1975 Sobień nad Sanem — badania archeologiczno-architektoniczne w latach 1968–1969, Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za lata 1970–1972, s. 102–124.