Собор і базар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Собор і Базар» (англ. The Cathedral and the Bazaar; абревіатура CatB) — концептуальне есе Еріка Реймонда на тему методів розробки програмного забезпечення, засноване на аналізі процесу розробки ядра Linux і особистому досвіді управління відкритим проектом fetchmail. Вперше «Собор і Базар» був представлений автором на Linux Kongress 27 травня 1997 року і був опублікований як частина книги з аналогічною назвою в 1999 році. Есе часто підноситься як маніфест руху за відкриті вихідні тексти програм.

В есе порівнюються дві моделі розробки вільного програмного забезпечення:

  • Соборна модель, коли початковий код стає доступним з виходом кожного нового релізу програми, але під час роботи над черговим релізом доступ до коду дозволений лише обмеженому колу розробників проекту. Як приклад наводяться проекти GNU Emacs та GCC.
  • Базарна модель, в якій код розробляється через Internet на виду громадськості. Реймонд називає Лінуса Торвальдса, лідера проекту розробки ядра Linux, винахідником такого процесу розробки. Також він наводить оціночний опис застосування базарного методу до роботи над проектом fetchmail.

Центральною тезою есе виступає твердження Еріка про більшу ефективність «базарної» моделі, яке сформульоване так: «при наявності достатньої кількості очей всі помилки спливають» («given enough eyeballs, all bugs are shallow»). Він називає це Законом Лінуса. На думку Реймонда, недолік соборної моделі полягає в тому, що на полювання за помилками йде надмірно велика кількість часу та енергії обмеженого числа розробників, які мають доступ до коду.

Есе допомогло переконати вже існуючі вільні проекти в ефективності використання базарного принципу (повністю або частково). У їх числі GNU Emacs та GCC, спочатку повністю Соборні проекти. Найвідомішим фактом, пов'язаним з есе, стала його роль у вирішенні Netscape відкрити код Netscape Communicator і почати проект Mozilla.

Собор часто є моделлю розробки пропрієтарного програмного забезпечення - з додатковими обмеженнями у вигляді відсутності доступу до вихідного коду навіть при виході релізу програми - у зв'язку з цим фраза «Собор і Базар» часто використовується для зіставлення пропрієтарного і OpenSource програмного забезпечення. (Реймонд використовував дане порівняння в Halloween Documents). Але, попри це, само по собі есе розглядає тільки процес розробки вільного програмного забезпечення, але не звертається до пропрієтарних проектів.

Як приклади, Wikipedia - проект базарного типу, в той час як Nupedia та Encyclopædia Britannica - соборні проекти.

Книжка видавництва O'Reilly, в якій в 1999 році було опублікувано «Собор і Базар», стала першою книжкою, що вийшла відповідно до умов Open Publication License.

Література[ред.ред. код]