Рух за вільне програмне забезпечення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річард Столмен, засновник GNU Project, а також руху за вільне програмне забезпечення

Рух за вільне програмне забезпечення (англ. Free software movement) — суспільний рух, що ставить собі за мету гарантування користувачам вільного програмного забезпечення ряду чотирьох основних свобод:

  • Свобода виконувати програму в будь-яких цілях (свобода 0).
  • Свобода вивчати роботу програми і модифікувати програму, щоб вона виконувала ваші обчислення, як ви побажаєте (свобода 1). Це передбачає доступ до початкового тексту.
  • Свобода передавати копії, щоб допомогти своєму ближньому (свобода 2).
  • Свобода передавати копії змінених версій іншим (свобода 3). Цим ви можете дати всьому співтовариству можливість отримувати вигоду від ваших змін. Це передбачає доступ до початкового тексту[1].

Хоч і базується на традиціях і філософії субкультури хакерів часів 1970-х, офіційно рух був заснований, коли 1983 року Річард Столмен запустив GNU Project[2].

Для підтримки руху за програмне забезпечення Столмен заснував Фонд вільного програмного забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF).

Філософія[ред.ред. код]

Філософія руху полягає в тому, що використання комп’ютера не повинно перешкоджати людському спілкуванню та співпраці. На практиці це означає, відмову від патентованих програм, які створюють подібні обмеження, та сприяння розвитку вільного програмного забезпечення, основною метою якого є звільнення всіх "у кіберпросторі" (тобто всіх користувачів комп’ютера). Столмен наголошує, що така діяльність скоріш стимулюватиме, а не стримуватиме технологічний прогрес, оскільки уникатимуться затрати зусиль на повторне написання коду. Натомість, ці зусилля можна буде вкласти в розвиток прекрасного.

« Поняття “вільна програма” відноситься до волі, а не до вартості. Щоб вірно сприймати цю концепцію, ви повинні розуміти слово “вільний” у тому сенсі, який полягає у вислові “вільне мовлення”, а не “безкоштовне пиво”.  »

— Офіційний сайт GNU[3]


« Програмне забезпечення відрізняється від матеріальних об'єктів, таких як стільці, сендвічі чи бензин, тим, що його значно простіше копіювати й змінювати. Саме ці особливості роблять програмне забезпечення корисним; ми вважаємо, що програми повинні приносити вигоду не лише своєму розробнику.  »

Річард Столмен[4]


Діяльність[ред.ред. код]

Написання й поширення вільного програмного забезпечення[ред.ред. код]

Основна діяльність Руху полягає в розробці програмного забезпечення. Крім всього іншого, Рух категорично відкидає власницьке програмне забезпечення, відмовляючись інсталювати програмне забезпечення, що не дає їм свобод вільного програмного забезпечення. Згідно зі Столменом, "Єдина річ у сфері у сфері програмного забезпечення, яка гірша за несанкціоновану копію платної програми - це санкціонована копія цієї програми, бо крім того, що вона завдає тієї ж шкоди усій спільноті користувачів, зазвичай розробник, розсадник цього зла, ще й отримує від неї прибуток".

Підвищення обізнаності[ред.ред. код]

Деякі послідовники Руху займаються публічними виступами та доповідями на конференціях, що стосуються програмного забезпечення, щоб підвищити рівень обізнаності про свободу програмного забезпечення.Це вважається важливим, оскільки люди, що використовують вільне програмне забезпечення, але не знають, що воно вільне, можуть пізніше замінити його власницьке не-вільними аналогами чи встановити додаткове програмне забезпечення, що не є вільним.

Етична рівність[ред.ред. код]

Маргарет С. Еліот, досдідник Інституту програмного забезпечення при Каліфорнійському університеті в Ервайні, не лише підкреслює ту користь, що її приносить Рух за вільне програмне забезпечення, вона стверджує, що необхідно давати кожній людині рівні можливості використовувати Інтернет, виходячи з припущення, що комп’ютер доступний кожному. Згідно з Еліот, відколи світ став більш прив’язаним до рамок технологій та їх розвитку, створення "вибіркового" інтернету, що дозволятиме вільно користуватись мережею лише деяким людям, є повною нісенітницею. Багато дослідників, що дбають про підвищення рівня обізнаності про Рух, кажуть, що якщо ми хочемо жити в більш відкритому світі, який підтримується комунікаціями і глобальною співпрацею, ми всі повинні стати на захист позицій вільного програмного забезпечення. The ideas sparked by the GNU associates are an attempt to promote a "cooperative environment" that understands the benefits of having a local community and a global community.

Законодавство[ред.ред. код]

Підгрупи і розколи[ред.ред. код]

Open Source[ред.ред. код]

Столмен і Торвальдс[ред.ред. код]

Лінус Торвальдс, головний архітектор операційної системи Linux

The two most prominent people attached to the movement, Richard Stallman and Linus Torvalds, may be seen as representatives of the value based versus apolitical philosophies, as well as the GNU versus Linux coding styles. Paradoxically as it seems, it is the symbiosis of their works that make up a complete operating system known as GNU/Linux, or just Linux. In the GNU/Linux naming controversy the FSF argues for the term GNU/Linux because GNU was a longstanding project to develop a free operating system, of which they say the kernel was the last missing piece.[23]

Measures of Progress (?)[ред.ред. код]

Критика і суперечки[ред.ред. код]

Чи варто йти на компроміс в принципових питаннях?[ред.ред. код]

Як програмісти зароблятимуть?[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]