Сопко Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Сопко
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович Сопко
Народження 11 травня 1958(1958-05-11) (65 років)
  Кривий Ріг, УРСР
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СРСР «Кривбас»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975 СРСР «Кривбас» 9 (1)
1976—1980 СРСР «Динамо» (Київ) 1 (0)
1981—1990 СРСР «Шахтар» (Донецьк) 251 (6)
1991—1993 Чехословаччина «Локомотив» (Кошиці) ? (?)
1993—1994 Словаччина «Земплін» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1976—1977 СРСР СРСР (U-20) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1994—1997 Словаччина «Земплін»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Сопко́ (нар. 11 травня 1958, Кривий Ріг) — радянський і український футболіст, захисник. Чемпіон світу серед молоді (1977). Майстер спорту СРСР (1977).

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

З 12 років займався в групі підготовки «Кривбасу» з рідного Кривого Рогу[1]. Починав на позиції нападника, потім перекваліфікувався в захисника. П'ять років виступав за дубль київського «Динамо», але пробитися у головну команду не зміг, зігравши за неї один матч у Вищій лізі сезону 1980 року. В тому сезоні «динамівці» стали чемпіонами країни.

На постійній основі заграв в донецькому «Шахтарі», разом з яким став володарем Кубка СРСР і Кубка сезону. У єврокубках зіграв 4 матчі (1983/84). На футбольному полі відзначався безстрашністю, вважався жорстким захисником.

Закінчував кар'єру футболіста в словацьких командах нижчих ліг.

Збірна[ред. | ред. код]

У 1977 році виступав у складі молодіжної збірної СРСР у фінальному турнірі чемпіонату світу U-20 в Тунісі, де збірна СРСР здобула золоті нагороди.

Тренерська робота[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри з 1994 по 1997 рік тренував «Земплін» з містечка Михайлівців[2], в якому перед тим грав.

В подальшому став займатись будівельним бізнесом, а також коментує матчі на телеканалах «Футбол 1» та «Футбол 2».

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Олександр Сопко: «З „Динамо“ сам попросився до Носову». Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2012.
  2. ↑ Олександр Сопко: «Поняття „фейр-плей“ підмінив якийсь футбольний театр». Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сопко Олександр Олександрович
1 Новіков (в) • 2 Крячко • 3 Балтача • 4 Каплун • 5 Ільїн • 6 Баль • 7 Безсонов • 8 Хідіятуллін • 9 Бичков • 10 Халайджян • 11 Петраков • 12 Батич • 13 Сопко • 14 Кисельніков • 15 Бодров • 16 Ігумін • 17 Жарков • 18 Сивуха (в) • Тренер: Сергій Мосягін
СРСР
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сопко_Олександр_Олександрович&oldid=37155357