Софокліс Венізелос
| Софокліс Венізелос грец. Σοφοκλής Βενιζέλος | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 14 — 26 квітня 1944 року | |||
| Попередник: | Еммануїл Цудерос | ||
| Наступник: | Георгіос Папандреу | ||
| 23 березня — 15 квітня 1950 року | |||
| Попередник: | Іоанніс Феотокіс | ||
| Наступник: | Ніколаос Пластірас | ||
| 21 серпня 1950 — 27 жовтня 1951 року | |||
| Попередник: | Ніколаос Пластірас | ||
| Наступник: | Ніколаос Пластірас | ||
| Народження: |
3 листопада 1894[1][2] Ханья | ||
| Смерть: |
7 лютого 1964[1][2] (69 років) Егейське море, Греція | ||
| Причина смерті: | набряк легень | ||
| Поховання: | Venizelos gravesd | ||
| Країна: | Османська імперія і Грецьке королівство | ||
| Релігія: | Елладська православна церква | ||
| Партія: | Centre Uniond, Ліберальна партія, National Progressive Center Uniond і Націонал-ліберальна партія (Німеччина) | ||
| Батько: | Елефтеріос Венізелос | ||
| Мати: | Maria Venizeloud | ||
| Автограф: | 
| ||
Софокліс Венізелос (грец. Σοφοκλής Βενιζέλος; 3 листопада 1894 — 7 лютого 1964) — грецький політик, тричі прем'єр-міністр Греції.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в місті Ханья на Криті. Був другим сином Елефтеріоса Венізелоса.
Під час Першої світової війни служив у грецькій армії, отримавши звання капітана артилерії.
Після звільнення з армії 1920 року був обраний до Парламенту від партії свого батька.
1941 року, після окупації Греції нацистською Німеччиною, став послом у США, представляючи грецький уряд в екзилі, що базувався в Каїрі. Згодом став міністром в кабінеті Цудероса, а ще пізніше — прем'єр-міністром.
Після завершення війни повернувся до Греції, де став віце-президентом Ліберальної партії (головою партії був Фемістокліс Сифуліс), а також міністром у першому повоєнному кабінеті Георгіоса Папандреу.
1948 року став лідером партії, мав портфелі в кількох нетривалих кабінетах під проводом Папандреу та Пластіраса. Також двічі очолював ліберальні уряди.
1954 року його тривала дружба з Папандреу була зруйнована, і він сформував коаліцію, що отримала назву Ліберального демократичного союзу. 1958 року відносини було відновлено, а 1961 Венізелос став одним із засновників (разом із Папандреу) партії Центральний союз.
Помер на пасажирському судні «Hellas» на шляху до Пірея з Ханьї. Його могила розташована поряд із батьковою на острові Крит.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Roglo — 1997. — 9000000 екз.
Джерела[ред. | ред. код]
|
