Андреас Папандреу
| Андреас Папандреу | ||
|---|---|---|
 |
||
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 13 жовтня 1993 — 17 січня 1996 | ||
| Президент | Константінос Караманліс Константінос Стефанопулос |
|
| Попередник | Константінос Міцотакіс | |
| Наступник | Костас Сімітіс | |
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 21 жовтня 1981 — 2 липня 1989 | ||
| Президент | Константінос Караманліс Хрістос Сартзетакіс |
|
| Попередник | Георгіос Ралліс | |
| Наступник | Дзаніс Дзанетакіс | |
|
|
||
| Народився | 5 лютого 1919 Хіос |
|
| Помер | 23 червня 1996 Афіни |
|
| Громадянство | Греція | |
| Політична партія | ПАСОК | |
| Релігія | православний | |
Андреас Папандреу (грец. Ανδρέας Παπανδρέου, 5 лютого 1919, Хіос — 23 червня 1996, Афіни) — прем'єр-міністр Греції в 1981—1989 та 1993—1996 роках.
[ред.] Біографія
Народився в родині політичного діяча Георгіоса Папандреу (старшого), прем'єр-міністра Греції 1960-х років. Навчався в Американському коледжі в Афінах, вищу освіту здобув в Афінському університеті.
1939 р. був заарештований як член троцькістського угрупування. Після звільнення вступив до Гарвардського університет, де захистив докторський ступінь з економіки. Отримав громадянство США. Викладав в університетах США та Канади.
1959 р. повернувся до Греції. У 1963 Андреас Папандреу був обраний у парламент і став членом кабінету. У 1967 був заарештований в ході військового путчу чорних полковників, став лідером опозиції у вигнанні.
Повернувся в країну Андреас Папандреу лише після падіння режиму військової хунти в 1974. Заснував та став лідером Загальногрецького соціалістичного руху (грец. Πανελλήνιο Σοσιαλιστικό Κίνημα — ΠΑ.ΣΟ.Κ., або ПАСОК). Вже 1977 р. ПАСОК становив найсильнішу опозиційну фракцію в парламенті, а на виборах 1981 отримав 48 % голосів виборців і 172 з 300 місць у парламенті. Папандреу зайняв посади прем'єр-міністра та міністра оборони. Незважаючи на антиамериканську та антиєвропейскую риторику, зберіг економічно вигідні відносини із НАТО і ЄС.
Проте подальше погіршення економічної ситуації в країні призвело до поразки ПАСОК на виборах 1989 р., вони принесли перемогу партії «Нова демократія».
Папандреу повернувся да владу у жовтні 1993, коли ПАСОК завоювало більшість голосів на загальних виборах. Проте через важку хворобу Папандреу подав у відставку з поста прем'єра у січні 1996. Помер наприкінці червня того ж року. Похований на Першому афінському кладовищі[1].
