Спортивне товариство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спортивне товариство — організація фізкультурно-спортивної спрямованості, завданням якої є сприяння розвитку фізичної культури та спорту.

У Радянському Союзі[ред.ред. код]

Емблема «Динамо»
Емблема «Спартака»

У СРСР «Добровільним спортивним товариством» (ДСТ) було об'єднання трудящих і молоді з метою розвитку фізичної культури, спорту та туризму.

Перші два спортивних товариства в Радянському Союзі створено 1923 року. Вони були відомчими — товариство «Динамо» діяло під патронатом Державного політичного управління НКВС РРФСР, а ЦСКА (Москва) опікувалися Збройні сили СРСР.

Кількість і назви радянських товариств змінювалися, до 1970-х остаточно сформувалося 6 усесоюзних добровільних спортивних товариств, що об'єднували працівників певної галузі:

Значними фінансовими та адміністративними ресурсами володіли спортивні товариства відомств: Центральний спортивний клуб армії (Москва) та численні СКА представляли Збройні сили СРСР, а товариство «Динамо» — Міністерство внутрішніх справ СРСР і КДБ при Раді Міністрів СРСР. Також існувала всесоюзна організація ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії авіації і флоту).

Крім усесоюзних ДСТ у кожній з 15 республік у 1950-х роках сформовано ще по 2 товариства: одне представляло промисловість, інше — сільське господарство. Серед найбільших республіканських товариств: «Труд» і «Урожай» у РРФСР, «Авангард» і «Колос» в УРСР. В інших республіках особливо відомими стали сільські товариства «Пахтакор» (Узбецька РСР) і «Кайрат» (Казахська РСР), промислові «Жальгіріс» (Литовська РСР) і «Нефтчі» (Азербайджанська РСР) завдяки своїм спортивним досягненням у футболі, баскетболі та інших видах спорту.

В інших комуністичних країнах існували «любительські» спортивні клуби[1]:

  • «Вашаш» (Угорщина)
  • «Ґурнік» (Польща)
  • «Спарта» (Чехословаччина)
  • «Форвертс» (НДР)
  • «Партизан» (Югославія)

та інші.

На будівництво спортивних споруд виділяли значні кошти, тому в більшості великих населених пунктів були можливості для занять спортом. Комуністична пропаганда позитивно висвітлювала досягнення соціалістичних спортсменів-«любителів» протиставляючи їх капіталістичним професіональним спортсменам, хоча насправді спортсмени у комуністичних країнах також фактично були професіоналами, адже весь робочий час проводили на тренуваннях, а не на основній (офіційній) роботі.

В Україні[ред.ред. код]

Відповідно до українського законодавства «Фізкультурно-спортивні товариства — громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: сприяння реалізації державної політики у сфері фізичної культури та спорту; організація фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема за місцем роботи громадян; забезпечення розвитку визначених напрямів спорту»[2].

Фізкультурно-спортивні товариства в Україні можуть мати місцевий або всеукраїнський статус. Всеукраїнські товариства:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]