Суматор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сума́тор (англ. adder) — вузол ЕОМ, призначений для утворення суми двох операндів; цифрова схема, яка виконує додавання чисел.

Загальна характеристика суматорів[ред.ред. код]

Повний двійковий суматор.

Суматором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для додавання двох n-розрядних слів (чисел). Операція віднімання замінюється додаванням слів в оберненому або доповнювальному кодах. Операції множення та ділення перетворюються на реалізації багаторазового додавання та зсуву. Тому суматор є важливою частиною арифметико-логічного пристрою. Функція суматора позначається літерами SM або Σ.

Суматор складається з окремих схем, які називаються однорозрядними суматорами; вони виконують усі дії з додавання значень однойменних розрядів двох чисел (операндів). Суматори класифікують за такими ознаками:

  • способом додавання — паралельні, послідовні та паралельно-послідовні;
  • кількістю вхідних клем — напівсуматори, однорозрядні або багаторозрядні суматори;
  • організацією зберігання результату додавання — комбінаційні, накопичувальні, комбіновані;
  • системою числення — позиційні (двійкові, двійково-десяткові, трійкові) та непозиційні, наприклад, у системі залишкових класів;
  • розрядністю (довжиною) операндів — 8-, 16-, 32-, 64-розрядні;
  • способом подання від'ємних чисел — в оберненому або доповнювальному кодах, а також їх модифікаціях;
  • часом додавання — синхронні та асинхронні.

У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розрядів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовуючих схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, які запам'ятовувалися в минулому такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розрядів до старших на входи одного одно розрядного суматора. В паралельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьми розрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти — послідовно, в напрямку від молодших до старших байтів з врахуванням запам'ятованого перенесення.

У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам'ятовується в регістр результату. В накопичувальних суматорах процес додавання поєднується зі зберіганням результату. Це пояснюється використанням Т-тригерів як однорозрядних схем додавання.

Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схемно створюються просто, але є повільнодіючими. Паралельні перенесення схемно реалізуються значно складніше, але дають високу швидкодію.

Розрядність суматорів знаходиться в широкому діапазоні 4-16 — для мікро- та міні-комп'ютерів та 32-128 і більше — для універсальних машин.

Суматори з постійним інтервалом часу для додавання називаються синхронними. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними. В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій керування. На практиці переважно використовуються синхронні суматори.

Суматори характеризуються такими параметрами:

  • швидкодією — часом виконання операції додавання tΣ, який відраховується від початку подачі операндів до одержання результату; нерідко швидкодія характеризується кількістю додавань в секунду FΣ = 1/ tΣ, тут розуміємо операції регістр-регістр (тобто числа зберігаються в регістрах АЛП);
  • апаратурними затратами: вартість одно розрядної схеми додавання визначається загальною кількістю логічних входів використаних елементів;
  • вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю використаних мікросхем;
  • споживаною потужністю.

Див. також[ред.ред. код]