Сюй Бейхун
| Сюй Бейхун | |
| латиною Hsu Peihung | |
![]() |
|
| Ім'я при народженні | латиною Hsu Peihung |
|---|---|
| Дата народження | 1885 |
| Місце народження | Ісін, провінція Цзянсу, Китай |
| Дата смерті | 1953 |
| Місце смерті | Пекін |
| Національність | китаєць |
| Громадянство | Китай |
| Навчання | В Парижі в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1919-1952 |
| Твори | портрет, зображення тварин |
Сюй Бейхун( кит. традиц.: 徐悲鴻; спрощ.: 徐悲鸿; піньїнь: Xú Bēihóng, латиною Hsu Peihung, 1885-1953 ) - відомий китайський художник 20 ст., автор помірних реформ в традиційному китайському живопису і прихильник засвоєння митцями Китаю техніки олійного живопису Європи.
Зміст |
Біографія [ред.]
Походження і навчання [ред.]
Народився в місті Ісін, провінція Цзянсу, Китай. Походить з родини художника Сюй Дачжанг ( Dazhan), що займався каліграфією. Малював з дитинства.
Один з перших художніх досвідів отримав під час копіювання світлин до книги « Слово про живопис з саду завбільшки з гірчичне зернятко », створені художником Жень І.
Разом з родиною у 1900 р. перебрався в місто Шанхай.
У 1917 р. приїздив до Токіо, аби вивчити мистецтво Японії, як найбільш близьке за образами і техніками до китайського.
Вже дорослим отримав перемогу на іспитах, що дали право поїхати за державні кошти на навчання в Париж. Стажування і опанування техніки олійного живопису пройшов в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона. В Європі перебував вісім років.
Подорожі і виставки [ред.]
Стажування завершив мандрами по країнам Західної Європи, був у Бельгії, Німеччині, Швейцарії, Італії, де вивчав твори митців Європи.
У 1928 р. повернувся в Китай. Був призначений на посаду професора живопису в Центральному університеті в місті Нанкін. У 1933р. організував виставку тогочасного китайського живопису. У 1934 р. приїздив до СРСР. В роки 2-ї світової війни подорожував країнами Азії (Сінгапур, Індія), де організовував виставки, прибуток з яких віддавав на користь Китаю, що потерпав у війні. Зустрічався з Рабіндранатом Тагором і Махатма Ганді
Після виникнення у 1949 р. Китайської Народної республіки отримав посаду президента Центральної академії красних мистецтв, був головою Спілки китайських художників.
Помер у 1953 р.
Увічнення пам'яті [ред.]
Після смерті художника в його оселі в місті Пекін створили музей Сюй Бейхуна.

