Сігер Брабантський
| Сігер Брабантський | ||||
|---|---|---|---|---|
| лат. Sigerius de Brabantia | ||||
 | ||||
| Народження |
1235 Брабант, Священна Римська імперія | |||
| Смерть |
10 листопада 1284 Орв'єто, Священна Римська імперія Різана рана | |||
| Громадянство (підданство) |
.svg){kind=small} Священна Римська імперія | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Alma mater | Паризький університет | |||
| Зазнав впливу |
| |||
| Відомі студенти | Godfrey of Fontainesd | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
|
| ||||
Сі́ґер Браба́нтський (лат. Sigerius de Brabantia; близько 1235/1240, Брабант — 1284, Орв'єто) — французький філософ, магістр, пізніше професор факультету мистецтв Паризького університету, засновник артистичного факультету Паризького університету, засновник західноєвропейського (т. зв. «латинського») аверроїзму. Автор трактатів і коментарів до «Фізики», «Метафізики» та інших творів Аристотеля, представник радикального аристотелізму
Сігер вважав, що істина раціонального знання може суперечити істині релігійного одкровення. Він визнавав існування Бога як першопричини, заперечував творіння з нічого, вважав, що світ «співвічний» Богові. Сігер прийшов до висновку про вічність і несотворність світу, вважаючи, що Бог є першорушієм, але не творцем сущого, заперечував безсмертя індивідуальної душі людини, відстоював пріоритет розуму. Центральним у доктрині Сігера Брабантського було вчення про єдиний, універсальний розум — загальний для всього людства.
Він був прозваний сучасниками «Великим». Погляди Сігера Брабантського були засуджені Альбертом Великим, Томою Аквінським (див. трактат «Про єдиний розум проти аверроїстів») та ін. Сігер неодноразово (1270 і 1277 рр.) викликався до папського двору в Римі й зрештою, був відданий до суду інквізиції, під час слідства убитий особистим секретарем. Філософські погляди Сігера Брабантського відбивали опозицію бюргерства феодального світу.
Трактати[ред. | ред. код]
- «Про розумну душу»
- «Про вічність світу»
- «Неможливе»
- «Про необхідність і взаємозв'язок причин»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Сигер Брабантський // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 577. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Пашук А. Нариси з історії філософії середніх віків. — Львів : Видавництво Львівського університету ім. І. Франка, 2007. — 646 с. — ISBN 966-613-517-5.
- Шевкина Г. В. Сигер Брабантский и парижские аверроисты XIII века. — Москва : ВТД «Університетська книга», 1972. — 104 с.
- Быховский Б. Э. Сигер Брабантский. — М.: Мысль, 1979. — 184 с. (Мыслители прошлого).
|
Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
