Альберт Великий

Альберт Великий, фреска Томи Моденського з 1352 року, Тревізо, Італія

Святий Альбе́рт Вели́кий (Albertus Magnus, при народженні Альберт фон Больштедт (нім. Albert von Bollstadt)) (бл. 1193 — 15 листопада 1280) — німецький філософ, теолог і природознавець, чернець-домініканець, представник ортодоксальної схоластики, канонізований в 1931.

Народився у Швабії у родині графа фон Больштедта у Лауінгені. Точна дата нарождення невідома, ймовірно народився між 1193 і 1206 роками. Вчився у Падуї, викладав у Парижі, Кельні та інших містах.

Почав перебудовувати та систематизувати католицьке богослів'я на основі аристотелізму. Це продовжив його учень Тома Аквінський. Вони разом боролися проти опозиційних шкіл у схоластиці, єресей, аверроїзму, проти антифеодальних ідей і рухів. Альберт Великий — автор філософських творів («Про причини та про виникнення загального») і природничо-наукових трактатів про мінерали, рослини, тварин.

Альберт Великий — видатний схоласт. Завдяки коментарям Альберта праці Аристотеля стали надбанням середньовічної культури. Він не тільки систематизував знання античних і арабських вчених у галузі природознавства й етики, а й провів також власні дослідження на основі спостережень і досвіду.

Інтерес до натурфілософської проблематики закономірно міг зумовити заняття Альберта алхімією. Найвідоміший його твір у цій традиції — «Libellus de Alchimia» («Книжка про алхімію», «Мале алхімічне зведення»). Навколо фігури Альберта-алхіміка постали численні легенди, що змальовували його як чародійника. Казали, нібито він міг перетворити зиму на літо, щоб провести бенкет у монастирському дворі. За іншою легендою, одного разу Альберт створив механічну мідну людину, що могла відповідати на всі запитання. Однак згодом дивний механізм було знищено учнем філософа, Томою Аквінським.

Альберт Великий славився своєю ерудицією, проте власного вчення не створив. За енциклопедичність знань отримав від католицької церкви титул «doctor universalis».

Див. також

• 20006 Альбертус Маґнус — астероїд, названий на честь філософа.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Средневековый мир в терминах, именах и названиях, Минск «Беларусь», 1999
• Марчукова С. М. Естественнонаучные представления в средневековой Европе. — СПб.: Европейский дом, 1999.