Стефан Баторій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Баторій
Dei gratia rex Poloniae et magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kiioviae, Volhyniae, Podlachiae, Livoniaeque, necnon princeps Transylvaniae
Stepan bathory.jpg
Стефан Баторій, з картини Яна Матейки
Правління 15761586
Коронація 1 травня 1576
Дата народження 27 вересня 1533(1533-09-27)
Шимлеу-Сілванієй
Дата смерті 12 грудня 1586(1586-12-12) (53 роки)
Гродно
Попередник Генріх III Валуа
Наступник Сигізмунд III Ваза
Династія Баторій
Батько Іштван Баторій
Мати Катерина Телегді
Coa Hungary Family Báthory.svg

Стефа́н Бато́рій, Степан Баторій (угор. Báthory István, біл. Стэфан Баторы, лит. Steponas Batoras , рум. Ştefan Báthory, пол. Stefan Batory) (*27 вересня 1533 — †12 грудня 1586) — польський король (з 1576), Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої обох народів.

Повний титул: польською — z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podlaski, inflancki, a także książę siedmiogrodzki.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Куявський, Волинський, Підліський, Інфлянський, а також князь Семигородський.

Син семигородського (трансильванського) князя Стефана IV. Чоловік Анни Ягеллонки, дочки Сигізмунда I.

Навчався в Падуанському університеті. В 1571–1576 — семигородський князь.

Після 1,5 річного періоду безкоролів'я 12 грудня 1575 королем Речі Посполитої було обрано імператора Максиміліана II Габсбурга. Його не було короновано через спротив канцлера Яна Замойського, який підбурив частину середньої шляхти до обрання королем Анни Ягайлівни. Вона повинна була одружитись з Стефаном Баторієм, проголошеного 14 грудня 1574 королем. Його кандидатура була бажаною для султана, який застерігав від обрання Габсбурга. Для недопущення до Кракова імператора і його коронації 18 січня 1576 канцлер проголосив скликання посполитого рушення шляхти, завдяки чому 20 тисяч шляхтичів зайняло Краків. Стефан Баторій у лютому 1576 склав присягу, а 16 березня 1576 минув кордон Речі Посполитої. У супроводі 1200 угорських кавалеристів 5 квітня він урочисто прибув до Львова, де його вітала шляхта Руського воєводства. Після триденного відпочинку він вирушив до Кракова. До нього приєднався руський воєвода Ієроним Сенявський і немало шляхти Львівської землі. Коронація у катедрі Вавеля відбулась 1 травня 1576 року. Декотрий час його коронацію не визнавала шляхта Великого литовського князівства, Королівської Прусії.

Як король Стефан Баторій пішов на значні поступки шляхті, підтримував єзуїтів. За правління Стефана Баторія польський уряд зробив спробу знищити Запорізьку Січ. Формально вважався першим гетьманом і законодавцем запорізького козацтва. В квітні 1578 було видано королівський універсал, яким заборонялось пускати запорожців «на волость» і торгувати з Січчю зброєю і порохом. У вересні-грудні 1578, готуючись до війни з Московською державою і намагаючись використати в ній козацтво, Стефан Баторій збільшив кількість реєстрових козаків до 500 чол., а в 1583 — до 600 чоловік і надав їм ряд привілеїв, у тому числі було вперше передано козакам клейноди(1876) (хоругву, бунчук, булаву та печатку) та видано у володіння Трахтемирів з Зарубським монастирем (див. Трахтемирівський монастир).

В 1579-82 за Стефана Баторія Річ Посполита брала участь у Лівонський війні 1558–1583, внаслідок якої 1582 Лівонія відійшла до Польщі. У воєнних діях брали участь і українські козаки, зокрема в боях на Оверщині. В січні 1582 Стефан Баторій в Ямі Запольському уклав перемир'я з Московським царством. Намагаючись зміцнити королівську владу, вів боротьбу з польськими магнатами. Визнавши правителя Бранденбургу регентом герцогства Пруссії, Стефан Баторій погіршив зовнішньополітичні позиції Польщі.

Помер, готуючись до нового походу проти Московського царства.

Література [ред.]

Інтернет [ред.]

Попередник:
Генріх III Валуа
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg
Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Alex K Halych-Volhynia.svg
Володар Русі

1576 - 1586
Наступник:
Сигізмунд ІІІ Ваза