Стефан Баторій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Баторій
Dei gratia rex Poloniae et magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kiioviae, Volhyniae, Podlachiae, Livoniaeque, necnon princeps Transylvaniae
Stefan Batory King.jpg
Стефан Баторій, картина Яна Матейки
Король Польщі
Правління 1576-1586
Коронація 1 травня 1576
Попередник Генріх III Валуа
Наступник Сигізмунд III Ваза
Титули Князь трансильванський
Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Біографічні дані
Дата народження 27 вересня 1533(1533-09-27)
Шимлеу-Сілванієй
Дата смерті 12 грудня 1586(1586-12-12) (53 роки)
Гродно
Династія Баторій
Батько Іштван Баторій
Мати Катерина Телегді
Coa Hungary Family Báthory.svg

Стефа́н Бато́рій, Степан Баторій (угор. Báthory István, біл. Стэфан Баторы, лит. Steponas Batoras , рум. Ştefan Báthory, пол. Stefan Batory) (*27 вересня 1533 — †12 грудня 1586) — польський король (з 1576), Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої обох народів.

Повний титул: польською — z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podlaski, inflancki, a także książę siedmiogrodzki.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Куявський, Волинський, Підліський, Інфлянський, а також князь Семигородський.

Син семигородського (трансільванського) князя Стефана IV. Чоловік Анни Ягеллонки, доньки Сигізмунда I Старого.

Навчався в Падуанському університеті. В 1571-157 — семигородський князь.

Після 1,5 річного періоду безкоролів'я 12 грудня 1575 р. королем Речі Посполитої було обрано імператора Максиміліана II Габсбурга; не було короновано через спротив канцлера Яна Замойського, який підбурив частину середньої шляхти до обрання королем (королевою) Анни Ягеллонки. Вона повинна була одружитись з Стефаном Баторієм, проголошеного 14 грудня 1574 р. королем. Його кандидатура була бажаною для султана, який застерігав від обрання Максиміліана II Габсбурга. Для недопущення до Кракова імператора і його коронації 18 січня 1576 р. канцлер проголосив скликання посполитого рушення шляхти, завдяки чому 20 тисяч шляхтичів зайняло Краків. Стефан Баторій у лютому 1576 р. склав присягу, 16 березня 1576 р. минув кордон Речі Посполитої. У супроводі 1200 угорських кавалеристів 5 квітня урочисто прибув до Львова, де його вітала шляхта Руського воєводства, після триденного відпочинку вирушив до Кракова. До нього приєднався руський воєвода Ієроним Сенявський, немало шляхти Львівської землі. Коронація у катедрі Вавеля відбулась 1 травня 1576 року. Декотрий час його коронацію не визнавала шляхта Великого князівства Литовського, Королівської Прусії.

Пішов на значні поступки шляхті, підтримував єзуїтів. За правління Стефана Баторія польський уряд зробив спробу знищити Запорізьку Січ. Формально вважався першим гетьманом і законодавцем запорізького козацтва. В квітні 1578 р. було видано королівський універсал, яким заборонялось пускати запорожців «на волость», торгувати з Січчю зброєю і порохом. 16 червня 1578 року дав наказ, на вимогу султана Мурада III, стратити у Львові Івана Підкову. У вересні-грудні 1578 р., готуючись до війни з Московською державою і намагаючись використати в ній козацтво, Стефан Баторій збільшив кількість реєстрових козаків до 500 чол., а в 1583 — до 600 чоловік, надав їм ряд привілеїв, у тому числі було вперше передано козакам клейноди (1576) (хоругву, бунчук, булаву та печатку), дано у володіння Трахтемирів з Зарубським монастирем (див. Трахтемирівський монастир).

В 1579-1582 рр. за Стефана Баторія Річ Посполита брала участь у Лівонський війні, внаслідок якої 1582 р. Лівонія відійшла до Польщі. У воєнних діях брали участь і українські козаки, зокрема. в боях на Оверщині. В січні 1582 р. Стефан Баторій в Ямі Запольському уклав перемир'я з Московським царством. Намагаючись зміцнити королівську владу, вів боротьбу з польськими магнатами. Визнавши правителя Бранденбурґу регентом герцогства Пруссії, Стефан Баторій погіршив зовнішньополітичні позиції Польщі.

Помер в Гродно (Городні), готуючись до нового походу проти Московського царства.

Література[ред.ред. код]

Інтернет[ред.ред. код]

Попередник
Янош II Запольяі
Coa Transylvania Country History (shaded).svg Князь трансильванський
1571-1575
Coa Transylvania Country History (shaded).svg Наступник
Криштоф Баторій
Попередник
Генріх III Валуа
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1576-1586
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Сигізмунд ІІІ Ваза