Золота монета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Золоті ворота» - золота монета викарбувана на монетному дворі НБУ (реверс).

Золота монета — монета, викарбувана з чистого або майже чистого золота. Золото використовувалось для виготовлення монет практично з виникненням карбування, фактично, через притаманну золоту цінність. Сучасні золоті монети виготовляються для продажі колекціонерам або як інвестиційні монети — монети, вартість яких визначається вмістом золота.

Золоті монети належать до категорії повноцінних грошей.[1]

Для надання монеті більшої твердості (або для здешевлення) до золота домішують срібло, мідь, або інші метали. Такі домішки мають назву «лігатура». Окрім карбування монет лігатуру застосовують при виготовленні ювелірних виробів.[1]

Історія[ред.ред. код]

В домонетний період злитки та вироби з золота були поширеним засобом розрахунків.

Солідус з зображенням Візантійського імператора Леонтія.

Першими золотими монетами зазивчай вважають монети Лідії VII ст. до н. е. виготовлені з природнього електру. Особливого значення карбування золотих монет здобуло в Греції в часи Олександра Македонського. В Давньому Римі золоті монети — ауреуси, що з'явились ще в IV ст. до н. е., стали ще більше виготовлятись Юлієм Цезарем з гальского золота (середина I ст. до н. е.) В часи Римської імперії карбування ауреусів було масовим. Після падіння Західної Римської імперії (476 р.) найрозвиненішим було карбування у Візантії. Золоті соліди та їх третини — трієнси, або треміси, карбувались за візантійським зразком в державах, що утворились з уламків Західної Римської імперії.[2]

Перші золоті монети потрапляють на південь сучасної України через грецькі поселення, зокрема, Ольвію та Пантикопей. В I ст. н. е. Боспорське царство потрапляє під вплив Римської імперії, й тут починають карбувати монети з зображенням римських та боспорських царів. В обіг активно залучають римські денарії.[1]

Таким чином, з V і до середини VIII століття в грошовому обігу багатьох держав Європи панувала золота монета, хоча роль її дедалі зменшувалась.[2]

З середини VIII до XIII століття золоті монети в країнах Європи — дуже рідке явище. Але у Візантії та країнах, що перебували під її впливом та впливом сходу, золото та мідь продовжували відігравати важливу роль.[2] Разом з піднесенням ремесел та торгівлі, знову — спочатку в Італії, потім у Франції та Іспанії, а згодом — в інших державах Європи відбувається дедалі більше карбування золотих монет. В другій половині XV століття карбування золотих монет відбувається князем Московським Іваном III.[2]

Златник князя Володимира. На аверсі ясно видно тризуб.

Першою золотою монетою, викарбуваною в Київській Русі наприкинці X — початку XI століття був златник. Вага монети — 4,266 г. Златник був схожий на візантійський солід.[1] Давньоруські монети X—XI ст. є не тільки пам'яткою вітчизняної культури, але й писемності. На перших златниках є напис: «Владимир, а се его злато». Та незабаром ця легенда була замінена іншою: «Влади­мир на столе». Поки що не всі написи на монетах прочитані, але ви­вчення їх продовжується.[3]

Саме з XV століття настає епоха спільного панування двох благородних металів — золота та срібла. Але лише в XVIII — XIX століттях деякі держави поклали обіг золота в основу своїх грошових систем.[2]

В Росії карбування золотих монет у вагомих обсягах почалась з часів Петра I. В Радянському Союзі золоті червонці карбувались в 1923 році.

Під час правління Центральної Ради було розроблено макети золотих та срібних монет, а відповідно до закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк Державних Кредитових білетів» планувалось ввести їх в обіг, однак, цим планам не судилось збутись.[1]

5 квітня 1933 Президент США Франклін Рузвельт підписав Виконавчий указ 6102 (англ. Executive Order 6102), яким заборонялося накопичення золотих монет, золотих зливків і золотих сертифікатів. Указ часто називають «Золотою конфіскацією 1933» р. (англ. Gold Confiscation of 1933).

Матеріал[ред.ред. код]

Золото — метал з приємним жовтим кольором, з густиною — 19,32 г/см³, температурою плавлення — 1063°C. Добре піддається карбуванню та литтю, хімічно інертний та добре зберігається за майже будь-яких умов.

З найдавніших часів і до нині золото, зазвичай, використовується в сплаві з іншими металами, в прешу чергу, сріблом, що надає йому більшої твердості.

В залежності від співвідношення та характеру домішок в сплаві, визначається колір золота. Наприклад:

  • зелене золото — сплав 750 частин золота та 250 срібла,
  • червоне золото — сплав 750 частин золота та 250 міді,
  • рожеве золото — сплав 750 частин золота, 125 срібла та 50 міді,
  • жовте золото — сплав 750 частин золота, 125 срібла та 125 міді,
  • біле золото — сплав 750 частин золота, 150 срібла та 100 міді (такий самий колір виходить при додаванні до золота 583 проби нікелю або паладію).

Ці приклади пояснюють розмаїття кольорів монет.[2]

Докладніше у статті Колір золота

Однак, зберігати золоті монети слід обережно — миття та витирання можуть завдати шкоди зовнішньому вигляду, витирання грубою тканиною залишає подряпини на поверхні.

Інвестиційні монети[ред.ред. код]

На відміну від рідкісних колекційних монет, інвестиційні монети (англ. bullion coin) мають вартість, що мало відрізняється від вартості золота, що в них міститься.

Ювілейні та пам'ятні монети[ред.ред. код]

Європейський союз[ред.ред. код]

В Єврозоні успадокавана давня традиція карбування срібних та золотих пам'ятних монет. На відміну від звичайних, пам'ятні монети євро не є законним платіжним засобом у всій Єврозоні, а діють лише в країні, де їх було випущено. Наприклад, Фінські €10 не можна використовувати в Нідерландах.

Не зважаючи на це, використання в якості платіжного засобу не передбачене, оскільки ціна металу набагато перевищує номінальну вартість монети. Однак, існують вийнятки, коли номінальна вартість монети збігається з ціною її металу.

Україна[ред.ред. код]

Питання про організацію випуску Україною власних пам'ятних і ювілейних монет виникло ще на початку 1994  р. Перша ювілейна монета, яка надійшла в обіг 7 травня 1995 p., присвячувалася 50-річчю Великої Перемоги. Вона була виготовлена з мельхіору (діаметр 33 мм, номінал 200 000 крб, тираж 250 000 шт).[3]

У 1997 р. в обіг надійшли і перші золоті монети, які були виготовлені із золота 900 проби (вага кожної в чистоті 15.55 г, номінал 200 гривень). 12 березня того року на честь Тараса Григоровича Шевченка випущено пам'ятну монету «Т. Г. Шевченко» (відкарбована у 1996 p., тираж 10 000 шт), а у квітні — пам'ятну монету «Києво-Печерська лавра» (відкарбована у 1996 p., тираж 20 000 шт).[3]

Станом на кінець 2009 року монетний двір НБУ випустив 35 золотих монет,[4] серед них 12 монет серії «Знаки зодіаку».

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в г д Доровєєва Н. В., Комаринська З. М. (2000). З Історії Грошей України. 
  2. а б в г д е В. М. Потин Монеты. — Искусство, 1993. — ISBN 5-210-02117-3.
  3. а б в Редактор-укладач Т. П. Мартиняк Грошові знаки та монети України. — Колорит, 2008. — ISBN 966-8536-07-X.
  4. «Класифікація монет за матеріалом виготовлення: Золото». Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2009-09-30. 

Дивіться також[ред.ред. код]

Ресурси інтернету[ред.ред. код]