Тарас Шевченко (фільм, 1926)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Шевченко
Оригінальний постер до фільму
Жанр біографічний
Режисер Петро Чардинін
Сценаристи
У головних
ролях
Амвросій Бучма
Василько Людвинський
Іван Худолєєв
Оператор Борис Завелєв
Кінокомпанія ВУФКУ Одеса
Тривалість 5179 метрів / 185 хв.
Мова німий (українські/російські інтертитри)
Країна УРСР
Рік 1926
Дата виходу 18 жовтня 1926 (Київ)
31 січня 1928 (Москва)
Q: Тарас Шевченко у Вікіцитатах

«Тарас Шевченко» — український радянський двосерійний німий фільм 1926 року про життя Тараса Шевченка. Режисер фільму — Петро Чардинін. Роль Тараса Шевченка зіграв Амвросій Бучма[1].

Історія створення[ред. | ред. код]

Фільм був одним із найдорожчих на той час, для підготовки до знімання були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства.

Виробництво здійснила 1-ша кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) в Одесі.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм складений із багатьох новел, що ілюструють життя Шевченка-юнака, солдата, поета: важке дитинство в кріпосній сім'ї поміщика Енгельгардта; смерть матері від виснажливої праці на панщині; побої та приниження від мачухи; смерть батька, забитого на стайні за наказом барині; роки сирітства, повні поневіряння й образ.

Тарас проявляє неабиякий талант в живопису. 1830 року його віддають на навчання кріпосному маляру. Художник Іван Сошенко, вгадавши талант у молодому живописцеві, вводить Шевченка в коло визнаних корифеїв живопису — Брюллова, Венеціанова. Вони викупляють у Енгельгардта Тараса Шевченка, який вступає до Академії мистецтв та блискуче її закінчує. Проте поетичний геній переважає в Шевченкові. 1840 року він видає «Кобзаря» — першу збірка віршів, що принесла Шевченкові загальне визнання. Українська буржуазія прагне використати талант Шевченка у своїх цілях. У 1842 році Шевченко повертається в Україну. П'ять років потому його заарештовують у справі «Кирило-Мефодієвського братства». Жорстока розправа настигає великого правдошукача — його віддають в солдати та засилають в Оренбурзьку фортецю без права писати і малювати. Десять років потерпає під рушницею Шевченко, вимушений переносити знущання реакційного офіцерства. І тільки в 1857 році, хворий, він отримує помилування та право виїхати в Нижній Новгород. Клопоти друзів Шевченка допомагають йому перебратися в Москву[1].

Фільм закінчується сценою смерті поета.

Знімальна група[ред. | ред. код]

Актори[ред. | ред. код]

Альтернативний постер до фільму зроблений К. Г. Болотовим

Випуск[ред. | ред. код]

Фільм мав успіх в Україні й закордоном і став найуспішнішим кінопроєктом 1926 року. В УРСР демонструвався скорочений варіант фільму під назвою «Тарасове життя» («Маленький Тарас»), створений Чардиніним в співавторстві з дружиною Маргаритою Барською-Чардиніною та орієнтований на дитячу аудиторію[2].

18 жовтня 2013 року фільм показали на кіновечорі в Національному художньому музеї України в одній із зал виставки творів Василя Кричевського, що здійснив художнє оформлення фільму[3].

Дитяча версія[ред. | ред. код]

Під назвою «Тарасове життя» та «Маленький Тарас» творці створили скорочений варіант фільму, що був орієнтований на дитячу аудиторію. Дитяча версія була створена режисером Петром Чардиніним у співавторстві з дружиною Маргаритою Барською-Чардиніною. Дитяча версія також вийшла у прокат 1926 року[1][2].

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Тарас Шевченко. vufku.org, 2020
  2. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. * Кінопоказ: «Тарас Шевченко» Петра Чардиніна. Платформа. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]