Терезіанська академія
Терезіанська воєнна академія (нім. Die Theresianische Militärakademie; скор. Термілак, нім. TherMilAk) — єдиний австрійський навчальний заклад з підготовки офіцерського складу. Знаходиться у Вінер-Нойштадтському замку.
Зміст |
Історія [ред.]
Засновано як офіцерське училище Марією Терезією, яка сказала, звертаючись до першого коменданта академії фельдмаршала Леопольда Йозефа Дауна: «Вивчіть мені тут умілих і чесних офіцерів». Академія відчинила свої двері 14 грудня 1751 року і є найстарішим воєнним навчальним закладом у світі. Її відмінною рисою було те, що кожного року до неї приймалась рівна кількість представників дворянства й буржуазії — по 100 чоловік. До 1918 року тут проходило навчання офіцерів для айстро-угорської армії.
Училище було перетворено на академію 1769 року після об’єднання з кадетським корпусом. У 1771 році фельдмаршал-лейтенант Іоганн Георг Карл фон Ханніг розробив регулярний навчальний план академії, а у 1775 році Марія Терезія затвердила її статут. Термін навчання складав тоді одинадцять років, а з часом скоротився до трьох.
У Віденському воєнно-історичному музеї експонується вимпел з першого прапору академії, який Марія Терезія закінчила вишивати перед самою смертю. Під вимпелом розташовані дві картини академічного вчителя малювання Бернарда Альбрехта, написані між 1785 та 1793 роками й виконані гуашшю («Навчальна стрільба з мортир» й «Навчання балансуванню»).
Довше за всіх, 44 роки (у 1805-49 роках), академію очолював Іоганн Австрійський.
Ярослав Гашек згадав академію в романі «Пригоди бравого вояка Швейка»:
Учень юнкерського училища Дауерлінг не встигав навіть з тих предметів, які кожен з учнів училища так чи інакше засвоював. І в юнкерському училищі давали себе знати наслідки того, що в дитинстві Дауерлінг забив собі голову. Про це нещастя ясно говорили відповіді на іспитах, які за своїм непробивним невіглаством вважались класичними. Викладачі не називали його інакше, як «unser braver Trottel» [1]. Його невігластво було настільки сліпучим, що були всі підстави сподіватись — за декілька десятиліть він потрапить до Терезіанської воєнної академії або до воєнного міністерства.
Після проголошення республіки академія переїхала до Енсу, але 1934 року повернулась до Вінер-Нойштадту. Помітна подія вжитті академії сталась 1938 року: після проголошення аншлюсу генерал-майор Рудольф Товарек (комендант академії з 1934 року) відмовився впустити частини вермахту на територію академії, наказав варті примкнути багнети й утримував вхід до замку кілька днів. За свої дії він був відправлений у відставку з правом носіння форми.
З 10 листопада 1938 року до 22 серпня 1939 року академію очолював полковник Ервін Роммель. За нього академія була перетворена на сержантську школу вермахту.
Наприкінці війни одним з інструкторів академії служив Рудольф Кірхшлегер, майбутній президент Австрії. 1 квітня 1945 року підрозділ фанен-юнкерів, яким він командував, вступив до бою з радянськими військами. В бою, що тривав менше години, близько 200 кадетів загинули й понад сотню було поранено. Сам Кірхшлегер був тяжко поранений в ногу.
Після відтворення австрійської армії 1955 року академія була знову відкрита в Енсі. Вона пробула там до 1958 року, коли було завершено відновлення замку у Вінер-Нойштадті, пошкодженого під час війни.
З 1959 року випускникам академії вручається перстень з печаткою «AEIOU».
На території академії знаходиться кафедральний собор святого Георгія воєнного ординаріату Австрії.
Академія сьогодні [ред.]
Нині начальником академії є генерал-майор Норберт Зінн. З 1997 року в академії викладають предмети вищої школи, які можуть вивчати цивільні особи. У 2003 році академію вперше закінчили чотири жінки. Загалом з моменту першого повоєнного випуску 1959 року академію закінчили 3576 офіцерів.
Існують дві студентських корпорації випускників Термілак: Австрійська католицька академічна корпорація «Терезіана» (Ö.k.a.V. THERESIANA) й Академічна застільна компанія «Вікінг» (Akad. TR! WIKING). Випускники академії також можуть вступити до студентської корпорації «Старий Нойштадт».
Умови прийому [ред.]
До академії можна вступити після отримання атестату про середню освіту, для чого необхідно успішно закінчити підготовчі курси, що тривають з січня по липень. Слухачі цих курсів мають права тих, що «вільно визначаються». До академії зараховуються 99 чоловік, які успішніше за інших склали іспити й найпридатніші до військової справи за командними якостями та психічним й фізичним станом.
Програма навчання [ред.]
Трирічна інтенсивна програма навчання розрахована на отримання ступеня бакалавра воєнних наук і підвищення психічної стійкості й фізичної підготовки. Після складання випускних іспитів випускник направляється до війська в чине лейтенанта.
Відомі випускники [ред.]
- Карл Айбль
- Максиміліан де Ангеліс
- Моріц Ауффенберг
- Людвіг фон Бенедек
- Едуард фон Бем-Ермолі
- Франц Конрад фон Гетцендорф
- Гордон Голлоб
- Віктор Данкль
- Йосип Фердинанд Тосканський
- Теодор фон Латур
- Ервін фон Лахузен
- Александер Лер
- Мілан Нераліч
- Ойген Австрійський
- Юліус Пайєр
- Петар Прерадович
- Лотар Рендуліч
- Ференц Салаші
- Стефан Саркотіч
- Фердинанд Карл Йозеф Австрійський-Есте
- Густав Яні
Примітки [ред.]
- ↑ Наш бравий дурачок (нім.)
Література [ред.]
- Theresianische Militärakademie (Hg.): Offiziersausbildung. Die Ausmusterungsjahrgänge der 2. Republik, Wien 2008.
