Ярослав Гашек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярослав Гашек
Ярослав Гашек
Ярослав Гашек
При народженні Ярослав Гашек
Дата народження 30 квітня 1883(1883-04-30)
Місце народження Прага
Дата смерті 3 січня 1923(1923-01-03) (39 років)
Місце смерті Липнице-над-Сазавою
Національність Чех
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина, Чехословаччина Чехословаччина
Рід діяльності Письменник, солдат
Автограф Автограф — Ярослав Гашек
Пам'ятник Я. Гашеку

Я́рослав Га́шек (чеськ. Jaroslav Hašek; *30 квітня 1883, Прага — †3 січня 1923, Липнице-над-Сазавою) — чеський письменник-сатирик, автор твору «Пригоди бравого вояка Швейка», учасник першої світової війни. В 19181920 служив в Червоній Армії на Східному фронті, був членом раддепу Іркутська.

Життєпис[ред.ред. код]

Батько його, виходець із селян, був учителем гімназії, а згодом став службовцем у банку. 1889 р. хлопець почав відвідувати початкову школу, 1893 р. вступив до гімназії, де серед його вчителів був видатний чеський романіст Алоїс Їрасек. 1896 р. помер Ярославів батько. Матеріальне становище родини, неблискуче й раніше, ще більше погіршилось. Хлопець, що відзначався стільки ж своїми здібностями, скільки незалежністю вдачі, почав без суворого батькового нагляду вчитися гірше й нарешті залишив гімназію, не закінчивши четвертого класу. Спершу він пішов учнем до аптеки, де пробув недовго. 1899 р. склав іспити до торговельного училища. Закінчивши його 1902 р., почав працювати в банку (в тому, де раніш працював його батько), але старанного службовця з нього не вийшло. Вподобавши піші мандри по країні, він двічі без дозволу залишав роботу задля подорожі до Словаччини, і 1903 р. його було звільнено. Відтоді Гашек починає жити винятково з літературної праці.

Дебют — збірка віршів «Травневі вигуки», яку він видав 1903 р. разом з приятелем Л. Гаєком і яка мала пародійний характер. Далі була величезна кількість гумористичних оповідань та фейлетонів, що друкувалися в періодичній пресі й згодом частково ввійшли до збірок, виданих у 19121915 рр. Гашек якийсь час брав участь у літературному угрупованні, що складалося з молоді. Серед учасників було кілька молодих письменників, які згодом посіли помітне місце в чеській літературі (І. Маген, Р. Тесноглідек). На 1904 р. припадає зближення Гашека з анархістською групою. Гашек відвідував збори анархістів, які влаштовував поет С. К. Нейман і на яких бував також Франц Кафка. В чеському анархістському русі Гашека приваблювало гостро негативне ставлення до австрійської монархії, антиміщанська й антимілітаристська спрямованість. Певний час Гашек був співробітником анархістської преси, виступав за доручення організації на робітничих зборах, 1907 року він став редактором анархістського журналу «Комуна», але вже наступного року від анархістського руху відійшов.

Гашек був відомий не тільки як письменник-гуморист. Він став популярним у празьких літературних і позалітературних колах як представник літературної богеми. Невлаштований і матеріально незабезпечений побут, залежність від випадкових гонорарів, постійні мандри або блукання по шинках, нескінченні дотепи, жарти та витівки — все робило Гашека постаттю майже легендарною. Читачам завжди хочеться, щоб письменник був подібний до своїх творів, — і про гумориста Гашека, як колись про Рабле, розповідають безліч історій та анекдотів, які після його смерті переходять у біографічні праці. В. Мегнер у своїй книзі «Людський профіль Гашека» хоч і сам наводить таких анекдотів немало, проте зауважує, що Гашек мусив би прожити сто років, щоб пережити все те, що йому приписувано, якби воно було хоч наполовину правдою. Багато, справді, навигадувано, немало Гашек навигадував і сам. Але слід спинитися все-таки на одній Гашековій витівці, що справді мала місце і вийшла далеко за межі богемного жарту: Гашек заснував політичну партію. Відбувалися збори і багатолюдні мітинги, виголошувалися промови, Гашека навіть висунуто кандидатом від цієї партії під час виборів до австрійського парламенту. Це була бездоганно виконана пародія на першу-ліпшу угодовську буржуазну партію, блискуча сатира була вже в самій назві Гашекової партії: «Партія поміркованого прогресу в межах закону». Як і годиться, після розпуску партії Гашек написав її історію, що належить до найблискучіших зразків його сатиричної творчості.

Хоча Гашекові оповідання мали свого читача, до того ж численного, письменник більш був відомий як яскрава богемна постать, аніж як поважний літературний діяч. Частково до цього спричинявся сам Гашек. Він ніколи не вдягався в тогу жерця мистецтва і, бувши взірцевим літературним трудівником, пишучи багато, виробляючи власну манеру й вдосконалюючи свою майстерність, він (до речі, як і його земляк Кафка) ладен був не надавати своїм творам особливої художньої ваги, трактувати їх серйозно. Ось що пізніше з цього писав І. Маген: «Ми часом страшенно любили Гашека, бо він був саме втілення дотепу. А він, можливо, нас не любив, бо ми гралися в літераторів. І вся суть полягає в тому, що він творив літературу значно інтенсивніше, ніж ми всі, що він власне був літератором, а ми всі відчайдушно тільки намагалися бути літераторами». Ця уявна і вдавана позалітературність Гашека частково призвела й до недооцінки його творчості, що помітна в деяких історико-літературних працях. Ось, приміром, відома «Історія чеського письменства» Арне Новака. Автор уже зважає на світовий розголос «Швейка» ладен у ньому вбачити навіть проблиски геніальності. Але присвячує письменникові лише кілька побіжних уваг і не втримується від твердженні, що перед війною Гашек був «представником літературної периферії». Щоправда, тут для недооцінки були й інші причини.

З біографічних фактів варта уваги ще чотирирічна закоханість Гашека. Об'єкт його захоплення — Ярміла Майєрова, дочка заможного ремісника. Батьки не погоджувались на шлюб своєї дочки з людиною підозрілої репутації, до того ще й анархістом, без певного життєвого становища і заробку. Але письменник відійшов від анархістського руху, навіть обійняв посаду редактора журналу «Світ тварин». Так він переборов опір батьків, і 1910 р. молодята побрались. Але їхнє спільне життя не тривало довго. Як Гашек редагував «Світ тварин», читачі «Швейка» добре знають: про це розповідає однорічник Марек, якого автор зробив героєм цього епізоду з власної біографії.[1]

Цілком зрозуміло, що Гашек швидко позбувся посади. Давні богемні звички, несподівані й постійні мандри, зникання з дому невідомо куди й невідомо на скільки — все це не сприяло родинному життю. Не змінило становища й народження сина. 1912 р. подружжя розлучилося, Ярміла Гашекова повернулась до батьків. До речі, вона лишила певний слід у чеському письменстві як автор кількох збірок оповідань, почасти гумористичних. Написала також спомини про свого колишнього чоловіка, якого пережила на вісім років.

Ярослав Гашек. 1915 рік.

Коли вибухнула світова війна, Гашека мобілізували до 91-го Будейовицького піхотного полку, якому відтоді судилася безсмертна слава, бо саме з цим полком пов'язані всі Швейкові подвиги. У червні 1915 р. Гашек вирушив на фронт до Галичини, а в вересні того самого року добровільно здався в російський полон. Як військовополонений № 294 217 він побував у таборах військовополонених у Дарниці під Києвом та в Тоцькому (колишня Самарська губернія). Дізнавшися, що в російській армії існують чеські військові частини, утворені з чеських колоністів, виявляє бажання увійти до їх складу, навіть організовує з полонених батальйон добровольців, з якими прибуває до Києва.

Київ. Меморіальна дошка Я. Гашеку на стіні готелю "Прага" (вул. Володимирська, 36), в якому письменник жив у 1916-1918 рр. Дошка прикрашена до 125 річниці від Дня народження письменника. 2008 р.

Тут бере участь у роботі «Спілки чесько-словацьких товариств», стає співробітником газети «Чехослован», органу Київського чесько-словацького товариства. На першому плані у Гашека — пропаганда збройної боротьби проти Австро-Угорської монархії, створення військових легіонів для національного визволення чехів і словаків. Певний час Гашек стояв навіть на монархічних позиціях, вважаючи, що чеським королем має стати хтось із династії Романових.

Події Лютневої, а потім Жовтневої революцій мали глибокий вплив на світогляд Гашека. За національним моментом у визвольній боротьбі він побачив момент соціальний. Коли командування чеських легіонів стало на бік контрреволюції, Гашек рішуче порвав з легіонами. В березні 1918 р. він переїхав з Києва до Москви, де згодом вступив у чехословацьку секцію Комуністичної партії. Протягом двох років був на відповідальній роботі в Червоній армії: очолював групу комуністів-агітаторів у Самарі, був помічником коменданта міста Бугульми, завідував друкарнею в Уфі, випускав газети кількома мовами, друкуючи в них багато власних статей та фейлетонів. Якийсь час Гашек був начальником іноземної секції політвідділу П'ятої армії, виявивши надзвичайну енергію та працездатність.

У листопаді 1920 р. за розпорядженням Центрального Чехословацького бюро при ЦК РКП(б) Гашек повернувся для партійної роботи на батьківщину. Але поразка революційного руху в тодішній Чехословаччині не дала йому можливості для такої роботи. Починається знову період випадкових літературних заробітків і богемного життя.

Саме тепер Гашек почав працювати над своїм найвидатнішим твором — «Пригодами бравого вояка Швейка». Роман в уривках друкувався в періодичній пресі, давній приятель Гашека художник Йозеф Лада почав робити до нього ілюстрації, що згодом стали класичними. Але видавця для окремого видання знайти не пощастило, отже довелося заснувати власне ефемерне видавництво — в складі самого автора і його друзів: письменника Ф. Сауера з братом і фотографа В. Чермака. Роман з'явився окремими випусками, що їх розпродувати довелось самим «видавцям».

Перший том був закінчений у серпні 1921 р. Тим часом здоров'я Гашека все більше підупадало. Письменник приймає пропозицію художника Я. Панушки і виїздить у невеличке містечка Липниці. Друзі сподівалися, що спокій і свіже повітря поліпшать письменникове здоров'я. Навесні 1922 р. в Липницях він купив невеликий будиночок, де й працював далі над «Швейком». Роман мав великий успіх, — на той час перший том вийшов уже четвертим виданням, а другий — третім. З'явилась і перша інсценізація роману, — письменник побував на виставі в Гавлічковому Броді й був захоплений майстерною грою Карла Нолля, що виконував роль Швейка.

Але сил ставало все менше. Гашек уже не міг писати сам, а диктував секретареві, спеціально для цього найнятому. Як згадує секретар, востаннє він записував 29 грудня 1922 р., а на п'ятий день, 3 січня 1923, Ярослава Гашека не стало.

Переклади українською[ред.ред. код]

Історія українських перекладів[ред.ред. код]

Книга Ярослава Гашека українською мовою «Пригоди бравого вояка Швейка»

Історія українських перекладів «Пригод бравого вояки Швейка» Ярослава Гашека фрагментарно почалася ще від 20-х років XX століття. А вже в 30-х роках повний переклад з'явився чотирма частинами у Львові. Перша частина в перекладі Олександра Залужного (псевдонім Юрія Шкрумеляка) вийшла в ілюстрованому видавництві «Луна» у 1930 році, а всі решта — в перекладі Миколи Зорко (псевдонім Миколи Топольницького) в бібліотеці «Воєнні спомини», відповідно у 1930, 1932 та у 1936 роках. До речі, четверта частина була доповнена продовженням Пригоди бравого вояки Швейка в російському полоні Карела Ванєка в перекладі того ж таки Миколи Зорка. Частково цей переклад був передрукований Юрієм Шкрумеляком у 1956 році у Нью-Йорку.[2]

Майже синхронно з'явилися і дві перші частини «Швейка» в перекладі Е. Двоя за редакцією А. Березинського — перша в Харкові в Державному видавництві України (1930), а друга — в Києві у видавництві «Література і мистецтво» (1932). Доречно буде згадати, що й у цьому проекті планувалося опублікувати продовження К. Ванєка, проте йому не судилося здійснитися.

Усі ці згадані видання належать лишень історії української перекладної літератури, натомість переклад Степана Масляка[3], вперше опублікований у Києві 1958 року видавництвом «Радянський письменник», належить до пролонґованого активу нашого письменства. Таке активне побутування цього перекладу пояснюється його якістю та фаховістю, а також постійною потребою час від часу перевидавати українського «Швейка». Існує чимало перевидань Маслякового перекладу, до того ж — за різними редакціями. Першу авторську редакцію перекладу здійснив Г. Кочур ще у 1966 році для видавництва «Дніпро». Це ж видавництво випустило перевидання цього перекладу (щоправда, вже в іншій редакції), зокрема, в серії «Вершини світового письменства» (1970) та в двотомнику творів Я. Гашека (1983). Ці та інші редакції тексту перекладу С. Масляка щось до нього додавали, а щось навіть віднімали, проте ці зміни не мали посутнього характеру.

Твори Гашека українською мовою перекладали багато відомих українських літераторів: Степан Масляк, Олександр Залужний, Микола Зорко, Остап Вишня , Юрій Лісняк, Ольга Паламарчук, О. Лєнік, Г. Паніко, Е. Двой та інші.[4]

Список українських перекладів[ред.ред. код]

Видавництво Луна та Друкарня Ч. Вернера:

    • «Пригоди доброго вояка Швейка в світовій війні» Я. Гашек (1 Частина: Швейк в запіллю (Гінтерляндії)) Видавництво «Луна». (На українську мову переложив Олександр Залужний (псевдонім Юрія Шкрумеляка)) худ. Й. Ляда Львів, 167 с. 1930 р.
    • «Пригоди доброго вояка Швейка в світовій війні» Я. Гашек (2 Частина: Швейк на фронті) Видавництво «Луна». (На українську мову переложив Микола Зорко (псевдонім Миколи Топольницького)) Львів, ? с. (Бібліотека "Воєнні спомини") 170 с. 1930 р.
    • «Пригоди доброго вояка Швейка в світовій війні» Я. Гашек (3 Частина: Славетний прочухан) Друкарня Ч. Вернера. (На українську мову переложив Микола Зорко (псевдонім Миколи Топольницького)), худ. Й. Ляда, Львів, 160 с. (Бібліотека "Воєнні спомини"). 1932 р.
    • «Пригоди доброго вояка Швейка в світовій війні» Я. Гашек (4 Частина: ) Друкарня Ч. Вернера. (На українську мову переложив Микола Зорко (псевдонім Миколи Топольницького)) Львів, ? с. (Бібліотека "Воєнні спомини") 1936 р.

Видавництво «Радянський письменник»

    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек Видавництво «Радянський письменник» (Переклад з чеської Степана Масляка). 624с. Київ, 1958 р.

Видавництво «Дніпро»

    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек Видавництво «Дніпро» (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією Г. Кочура). ? с. Київ, 1966 р. (Серія ?).
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек Видавництво «Дніпро» (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією ?). ? с. Київ, 1970 р. (Серія "Вершини світового письменства").
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек Я. Твори: В 2-х томах. Том 2. Видавництво «Дніпро» (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією ?). 669 с. Київ, 1983 р. (Серія "?")[5]
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек Видавництво «Дніпро» (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією ?). 717 с. Київ, 1990 р. (Серія "Шкільна бібліотека").

Видавництво Фоліо:

    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек Я. Гашек Видавництво «Фоліо» (Переклад з чеської Степана Масляка за ред. І. В. Мельниченко). 701 с. Харків, 2002 р. Обкладинка тверда. ISBN 966-03-1850-2
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек Я. Гашек Видавництво «Фоліо» (Переклад з чеської Степана Масляка за ред. І. В. Мельниченко). 686 с. Харків, 2006 р. Серія "Бібліотека світової літератури". Обкладинка тверда. ISBN 966-03-3447-8 [6]
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек Я. Гашек Видавництво «Фоліо» (Переклад з чеської Степана Масляка за ред. І. В. Мельниченко). 688 с. Харків, 2008 р. Серія (Бібліотека світової літератури / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України). Обкладинка тверда. ISBN 978-966-03-4605-2
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек Я. Гашек Видавництво «Фоліо» (Переклад з чеської Степана Масляка за ред. І. В. Мельниченко). вступ. ст. Г. Сиваченко 688 с. Харків, 2008 р. Серія (Бібліотека світової літератури / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України). Обкладинка тверда. ISBN 978-966-03-4606-2

Видавництво «Видавничий дім Наутілус»

    • «Феномен Швейка» Видавництво: «Видавничий дім Наутілус». (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією ?). 485 с. 2003 р. Обкладинка тверда.[7]

Видавництво Фактор

    • «Пригоди бравого вояка Швейка (скорочено) : за романом Ярослава Гашека» Я. Гашек, «Видавництво Фактор», літер. переказ С.В. Руденко ; іл. Л. Е. Чайки. 112 с. Харків, 2005 р. (Серія Чарівний ліхтар для серед. шк. віку). ISBN 966-312-329-Х (книжка) ISBN 966-312-045-2 (серія)

Видавництво «Школа»

    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек, Видавництво «Школа». (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією  ?). 480 с. Київ, 2006 р. Обкладинка тверда. ISBN 966-661-495-2

Видавництво «Розумна дитина»

    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек, Видавництво «Розумна дитина». (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією  ?) мал. К. Лавро. - Київ 2007. - 582 с. ISBN 966-2929-26-6

Видавництво «Кальварія»

    • «Пригоди бравого вояка Швейка» (у 2-х томах) Я. Гашек, Видавництво «Кальварія». (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією Івана Лучука). 800 с. Львів, 2009 р. Обкладинка тверда. ISBN 978-966-663-093-6, ISBN 978-966-663-094-3, ISBN 978-966-663-098-1

Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек, Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією ?) ; худож. Й. Лада. Київ 2009, 736 с. ISBN 978-966-7047-71-9
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек, Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією ?) ; худож. Й. Лада. Вид. 2-е- Київ 2009, 736 с. ISBN 978-966-7047-71-9
    • «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашек, Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (Переклад з чеської Степана Масляка, за редакцією ?) ; худож. Й. Лада. Вид. 4-е - Київ 2012, 735 с. ISBN 978-966-7047-71-9

Див. також[ред.ред. код]

  • 2734 Гашек - астероїд, названий на честь літератора.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://litakcent.com/2012/02/29/jevhen-topinka-shvejk-ce-ljudyna-v-absurdnyh-obstavynah/ LitAkzent: Євген Топінка: «Швейк – це людина в абсурдних обставинах»
  2. http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3504/file.pdf
  3. http://gazeta.dt.ua/CULTURE/avtograf_gasheka_cheskoyu_i_shveyk_ukrayinskoyu.html Dzerkalo Tyzhnia: Автограф Гашека Чеською І Швейк Українською
  4. http://tvory.net.ua/zarubizhna_literatura/biografii/gashek.html Зарубіжні письменники Енциклопедичний довідник. У 2 томах. Том 1. А-К / ред. Н. Михальська. - Тернопіль : "Навчальна книга-Богдан", 2005. - 824 с. - ISBN 966-692-578-8
  5. http://litopys.org.ua/hasek/has.htm Ізборник: «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек Я. Дніпро 1983
  6. http://www.folio.com.ua/index.php?r=a1b3c1d2 «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек Я. Фоліо 2006
  7. http://svejk.nautilus.com.ua «Феномен Швейка» на сайті видавництва «Видавничий дім Наутілус»

Посилання[ред.ред. код]